Ӈарка маркана ӈэрмʼ тер нида тохоламби | «Красный Север»
0°C

Няръяна Ӈэрм

Ӈарка маркана ӈэрмʼ тер нида тохоламби

Санкт-Петербург маркана Ӈэрмʼ терʼʼ тохолкось институтхана ненадо семинар ӈэвы. Ӈарка учёной ненэцяʼ сояʼʼмаʼ яляʼ едʼ сертавэдоʼ. Тикы Аркадий Иванович Гашилов, 75 помда ненадумдамба ӈэрмʼ терʼʼ вади, илаʼ саирмʼ тохоламбадаʼʼ ӈобтʼ маʼʼлёвы.

Время для чтения ~ 4 минуты


Аркадий Иванович тэнзувнанда ӈэрмʼ тер. Томской областьхана соявы. Тет юʼʼ поʼʼ ямбанʼ А.И.Герценʼ нюмамʼ мэта Университетхана манзара. Ӈэрмʼ терʼʼ Институтхана тасуʼʼ хабиʼʼ вадамʼ тохоламбади илебей ненэцие нядаби. Иланда пяныʼʼ манзаяхаданда паӈгады. Невхы лаханакохот ирината иламʼ тохоламбавы. Ӈокханда харта ваданда нямна 120 манзаямʼ падвы.

Пыдаʼ табековнанда 1978 похона тасуʼʼ хабиʼʼ вадамʼ А.И.Герценʼ Университетхана тохоламба пявэдоʼ. Таремʼ Ямалхана, Томской областьхана, Красноярской крайхана хартоʼ вадамдоʼ нерняʼ минренаʼʼ ӈадимяць. Яляʼ няюʼ тидхалевэда ӈока. Таӈок поʼʼ ямбанʼ институтхана тохолковыʼʼ тедаʼ школахаʼʼ на, колледжхаʼʼна, тамна ӈаниʼʼ яхаʼʼна манзараʼʼ. Ӈадьбятоʼ семинаранʼ товыʼʼ ненадовна таняна тохолковыʼʼ ӈацекы тохоламбадиʼʼ нямна лаханавыʼʼ. Ханзерʼʼ манзаяханандоʼ ӈэрмʼ тэнзʼʼ вади лэтрамбиʼʼ, ӈацекэхэʼʼ хартоʼ теневабуцудоʼ вадеʼʼӈаʼʼ, невхы иландоʼ саирмʼ торомдамбиʼʼ.

Ямалхад мядондаʼʼ ӈаниʼ танявыʼʼ. Галина Павловна Харючи «История и культура Ямала» тохолкобцьʼ нямна лаханавы. Ӈудаʼ терӈэ падвы книгыда тэвравы. Елена Тимофеевна Пушкарёва тохолко пода тензебтембавы. Елизавета Выучейскойʼ падвы илеʼʼми толабавы. Яунгад Эдуард Хабэчевич ненэцяӈгʼʼ тарця вади мэʼʼмы:

- Ӈэрмʼ янаʼʼ тиӈгэвна ненэцяʼʼ вадидоʼ тохоламбидоʼ. Тюкона, Ӈэрмʼ терʼʼ Институтхана сидтоʼ тохоламбадаʼʼ манзаяханандоʼ мэʼʼманда теневабцудоʼ ӈокамдамбиʼʼ. Тохолковандоʼ пуд хартоʼ иле яханатоʼ ӈацекы тохоламбадаӈэ тараӈгуʼʼ. Тикыʼ хавна тамна ӈопой тоенана серʼʼ нямна вади намдадамзь. Тикы хареʼʼ вадавнанаʼʼ ӈэдаʼʼ газетаʼʼ падыбава. Хусувэй ӈэрмʼ тэнзʼʼ иле яхаʼʼна иландоʼ серо няʼʼамбадаʼʼ паднана ненэцие нядабабʼʼтоʼ сероʼʼӈа. Мядонзэйӈэ Ямалхад янаʼʼ терʼʼ вадавна падвы «Няръяна Ӈэрм» няби «Лух Авт» газетахаʼ, Геннадий Кельчинʼ падвы лаханако тэврадамзь. Тохолкодаʼʼ студентʼʼ урокаханатоʼ толаба пиртыдоʼ, теневабцудоʼ ӈокамдамбаӈгуʼʼ. Аркадий Ивановичʼ еʼʼэмня Ямалхад сава вади мэʼʼӈадамзь. Сиʼʼми табедавыʼʼ — ӈавнанда няданда тохолковы янаʼʼ терʼʼ. Пыдоʼ тедаʼ Красноселькупской районʼ школахаʼʼна манзараʼʼ.

Роза Ивановна Лаптандер, учёной няваʼʼ ӈани яʼ вэкад еʼʼэмнанда падна:

- Санкт-Петербургхана ӈэда Ӈэрмʼ ненэциеʼʼ Институтхана манзарана, тасу хабиʼʼ вадамʼ нерняʼ пэртя, тохолко книги падыбада, студент тохоламбада — Аркадий Иванович Гашиловмʼ хусувэй хибя теневада. Тедаʼ едэйвана 75 поданда хаясь. Ӈарка ненэцьʼ — пода ӈокаʼʼ. Сяхариʼ тикы ненэцямʼ манэтʼʼ, пилиʼʼ ида, вадида саваʼʼ. Сяхаӈгавʼ Петербургхана кандидатский диссертацияниʼ защитаʼ пуд, нюдяко картинамʼ ӈуданиʼ терӈэ тась, тикы сава ялямʼ тензебтембавани еʼʼэмня. Тедаʼ мале ӈока поʼʼ ваераʼʼ. Тикы картинами пилиʼʼ нянани лэтамбив, ханяриʼ ӈанисэй харданʼ илеванзь хэбниʼʼ, нянани содабив. Таремʼ ями, теневани ненэциениʼʼ, Петербургмʼ тенеян. Тамальӈы илни пеля пилиʼʼ нянани ӈа.

Хэвхананда институтхана манзарана нида еʼʼэмнанда ӈобтикы сававна лаханаць. Валенкова (Вануйто) Виктория Васильевна газетаханаʼʼ вадамда ӈэдарадась:

- Ӈарка няваʼʼ студент тохоламбаванда хавна ӈока поʼʼ ямбанʼ тодо тэнзʼʼ ӈэрмʼ ненэциеʼʼ илаʼ нямна музейʼ серо минре. Сяхариʼ Институтхананаʼʼ мядондаʼʼ танябʼʼ, хусувэдоʼ таняʼ тюсеты. Ӈопой лохоʼ мюня сянандиʼʼ ӈэрмʼ няӈы иламʼ манэтан. Сямянхат нюртеʼʼэʼ мядонзэйӈэ тэврамбадаʼʼ ӈаворикоʼʼ музейʼ терӈэ тараць. Вадамбойʼ ненэй ембдярʼʼ, паныʼʼ, пиваʼʼ ӈадимяць. Яӈга якоцяхана нердена толаӈгобць манэтадаʼʼ.

Таремʼ ӈэрмʼ терʼʼ нинаʼʼ ӈобтʼ тэвормыʼʼ. Юнета учёнойʼ сояʼʼмаʼ яляʼ няюʼ ӈарка лахарёмʼ мэʼʼмыʼʼ.

Г.Кинчинаʼ падвы


1

0

0

0

0

0



Темы