Няръяна Ӈэрм
Ӈэрм’ тер’’ Институт’ 95 пода
Санкт-Петербург маркана тодо’’ яхат товы’’ яна’’ тер’’ А.И. Герцен’ нюмам’ мэта Университетхана ма’’лыць. Пыдо’ Ӈэрм’ тер’’ Институт’ 95 по’ ӈэвам’ мэ’’ӈаць. Тикы’ няю’ ӈарка Педагогической ассамблеяхана вадина’’, илна’’ саирм’ лэтрамбава’ нямна тоенана’’ серодо’ ваде’’ӈаць. Помнандо’ нерняӈы илаӈганандо’ минреванда’’ манзаидо’ тасламбиць.
Время для чтения ~ 6 минут
1930 похона Ленинград маркана ненадо тохолкова’ харадм’ ӈадимдевы’’. Ӈэрм’ ё’’ няби Дальний Восток’ няна ӈэрм’ тер’’ ненэцие тохоламбава’ е’’эмня сертавы ӈэвы. 1929 похона тодо’’ национальной округ’’ тандая’ ӈадимданаць. Ӈадьбята паднава’, толаӈгова’ серм’ теневана’’ ханярина таравы’’.
Ненэй ненэцяӈгат таняна тохолковы’’: Антон Петрович Пырерка, Василий Николаевич Ледков, Алексей Ильич Пичков, тамна ӈани’’. Пыдо’ нюбедо’ мал’ теневына’’. Ненэй вадавна ӈэда литература’ урокаха’’на падвы’’ манзаидо’ толабасетына’’. Иӈудота’’ вадидо’ сидна’’ тоенана серкана нядасеты’’, илна’’ сехэры’ ненадумда’’маӈэ мэцетына’’.
Сямянхат нерденаӈэ тохолковы’’ поӈгана теда’ мэта’’ алфавитна’’ сертаба нядаӈговы’’. Сиддо’ няд’’мяць ӈэрм’ тэнзӈэ вадавнана’’ паднава’ серма’’ ӈадимдана пядась.
Нидо’ савуць ядабтамбавы’’
Ӈэрм’ тер’’ Институт’ соя’’ма’ ялян’ товы’’ тодо’’ тэнз’’ ӈокаць. А.И. Герцен’ нюмам’ мэта Университет’ еркы корпусхана ма’’лыць. Поӈганандо’ ӈацекы тохоламбада’’, тохолкова’ серо нерня’ минрена’’ ерв’’, паднана’’ таняць. Ты ниць иры’ 22 яля’ Коллонный зал’ хэвхы мядондахат пан’’ӈась. «Няръяна Ӈэрм» газетана’’ терӈэ ӈани’ таняна мядоӈаваць. Сидна’’ ной панытана’’, ной со’’окатна’’ ӈацекы’’ ядабтамбиць. Хурина ехэрана’’ вабц намдорӈаваць: «Торова!», «Амар мэндэ!», «Сороди», «Багдифи!», «Ургут хумве!», «Амучэмут!»... Луца вада сидна’’ ӈобт’ ӈомдабись. Ӈыхы’’ похо’’на ӈобкана тохолковы’’ нидо’ тумдыба ёльце маймбиць.
Ненэй мякана мядондадрев’ сяймана’’ пуд мал’ ӈарка Коллонный зал’ мю’ тюва’’. Нерденаӈэ вадамда илебей ненэцие’’ серо ня’’амбада ерв Роман Соколов мэ’’ӈадась:
— Ӈэрм’ тер’’ Институт ёльце ненадо серм’ минре. Таняна манзарана’’ тохолкова’, наука’ манзаи тидхалемби’’. Иландо’ саирм’ сахарамби’’. Нерняӈы’’ ялэто’ ёльцянд’ я’ мидыхыд няндо’ тэвавы’’ вадидо’, иландо’ мэсыдм’ лэтрамби’’. Тад нерня’ тикы серодо’ тамна’ тяха’ мюддарев’ вэӈгаламбаӈгудо’, маня’’ тикы серкана сидо’ ёльце саву’’ӈава’’.
Софья Александровна Урун, Ӈэрм’ тер’’ Институт’ ӈэвахана мэна тарем’ лаханась:
— Таӈок по’’ ямбан’ тохолко хардава’’ ненэйвана ненадо яӈэ хая. Ӈокханда сидя юкад вата’’ толыр’’манато’ тянё’’ тэнзм’ мэта’’ Ӈэрм’ тер’’ тюкона манзаядамдо’ тохоламби’’. Поӈганандо’ ненэй ненэця’’, хаби’’, тасу’ хаби’’, мандо’’, тавыс’’, туӈгос’’, нивхи’’, удэгеец’’, юкагир’’, тамна ӈани’’. Тикы’ хавна толырто’ ӈокарка’’ якут’’, калмык’’, ӈысма’’ тохолкурӈа’’. Теда’ няхар’’ яля’ Педагогической ассамблеям’ мэ’’ӈаваць. Ӈацекы тохоламбада’’, учёной’’, паднана’’ вадина’’ лэтрамбава’ нямна лаханаць. Индо’ ядэрабцо ваде’’ӈаць, теневабцудо’ ӈадимдембиць. Пыдо’ мал’ ӈавнанда Институтханана’’ тохолковы’’. Поӈганандо’ юнета’’ таня’’. Харто’ яханато’ мал’ ва’’лёй’’.
Ӈани’ ӈопой ӈарка мядонда вадамда мэ’’ӈась. Тикы Петров Александр Александрович, пыда 1998 — 2009 похо’’на Институт’ нермбэртяӈэ тарась. Ӈарка сайноро’’ма’ мальӈгана ява’’ лэтрамбавы ненэцие’’ нямна лаханась. Неноховавна Ӈэрм’ тер Институт’ манзарани тензебтембись. Ненэй ненэцяӈгат Антон Петрович Пыреркам’ ваде’’ӈась. Пыда Ленинградм’ лэтрамба сайнормы. Тамальӈгана таняна яӈгумы. Пыда сита маня’’ пили’’ тенева’’.
Институтхана манзарана’’ ӈока сава вадам’ намдаць, минрена серото’ няю’ ненадумда’’ми ня’’маць.
Няби яляхана
Нябимдей яля’ сидна’’ Институтандо’ хардахана ядабтамбиць. Мядолабтамбиць. Нерде’ тохолкулавандо’ мюмня ядэрӈаваць, музеймдо’ манэ’’ӈаваць. Мюнянда тодо’’ я’ тер’’ ембдяро, сидяӈг, книга, сянако ма’’лавы’’. Ӈока по’ музейндо’ серо Аркадий Иванович Гашилов минрейда. Теда’ хаӈгурманда е’’эмня манзаяхананда яӈговысь. Сидна’’ пухуцяда Людмила Борисовна Гашилова ядэлась. Пыда няданда ӈока вадам’ Мария Яковлевна Бармич’ нямна намдаваць. Падвы’’ книгыда яӈга яхана ӈэвы’’. Сэр’’ няк’ хани’ хэвхана понарка нуваць. Людмила Борисовна’ вадавна Мария Яковлевна харта музеян’ тэвравэда. Сэвкоцида тэри париде’’, иленакораха.
Тикы’ пуд ӈобт’ ма’’лываць. Институт’ ӈэвахана мэна Софья Александровна манзарана няхата падар’’ ненадумда’’ми мипись.
Тад’ тикахад тодо’’ явна манзараваць. Школахана ненэй вадан’ ӈацекы тохоламбада’’ харто’ манзаидо’ таславанзь ӈобт’ ма’’лыць. Маня’’ юне тэволанаӈэ ӈани’ хар’’на’’ тасалкурӈаваць. Мал’ вадина’’, илна’’ саирм’ лэтрава’ нямна ибедорӈаваць.
Ханярина илека’’ сер’’ миӈаць. Неноховавна тохолкода’’ ӈацекы’’ падтавы’’, сэдвы’’ ӈамгэри манэць пир’’ӈаваць. Тикы’ хавна ӈопой лохо’ мюня ты’’ нямхад нюдя ӈуда’ теркоци мимбиць. «Резная кость Севера» мастер-классхана теневабцудо’ ӈадимдембиць.
Ӈани’’ серони’’ поӈгана ненэй вадам’ минрена Валенкова Виктория Васильевнам’ хомбидамзь. Мядонзэйӈэ Ямал’ няд «Няръяна Ӈэрм» газетадамдо’ хаедамзь. Лахана ня’’мы нями Ямал’ тер’’ ӈацекэхэ’’ вадамда мэ’’ӈась:
— Тюку по’ школам’, Ямальской многопрофильной колледжм’ ёльцебада’’, е’’эмнанда’’ лаханадм’. Тальня’ тохолкурманзь тоида’’. Ненэй вадава’’, хэвханана’’ илена’’ нина’’ вади, иландо’ саирм’ тохоламбаӈгува’’. Ехэрана тэнзм’ мэта’’ ненэцие торомдаӈгуда’’. Сава нядамда’’ хоӈгуда’’. Нерняӈы илаӈгананда’’ тэравы манзаяра’’ иланда’’ ненадумда’’маӈэ тараӈгу.
Автор: Галина Кинчина’ падвы