Няръяна Ӈэрм
Ил’ мэсынд’ хэ’’мя яляхана
Саляӈгардахана тодо’’ яхат товы’’ «Душа тундры» нюбета фестивалян’ ма’’люрӈаць. Ӈоб’’ яля’ сёётанаха’’, таранаха’’ сырӈаваць. Пыдо’ мядоманзь товы’’ е’’эмня варемдо’ мэ’’ӈаць. Тикы’ хавна мел’’ ненэця’’ теневабцото’ сер’ ӈацекы тохоламбиць. Ханяӈыдо’ яӈга мэлваха’’на сертавыдо’ мирдапиць.
Время для чтения ~ 3 минуты
Манэ’’манда ӈокась. Паской ембдир’’ мэта’’ маниева’ то’’олхариць. Хусувэй тэнзм’ ембадир’’мананда хамэда пи’’рыць. Мирдатна’’ хуркари’’ яхат товыць. Хакасияхад ӈэда нем’ Любовь Чарковам’ ядабтадамзь. Ханзер’’ тэв’’мамда, тэвравы’’ ӈамгэрита нямна тарем’ лаханась:
— Абакан маркад тодамзь. Ненэй есяхад мивы хавопи, масер’’, падтавы’’ пензеро тэврадамзь. Тюку ӈавэ мал’ ӈудахана сертабина’’. Хасава нюми масеро сертаби. Пензер’’ мале сидя ю’’ по’ ямбан’ мя’’ни тер’’ ня’ пэръяна’’. Небями си’’ми тохолась. Тедахав’ мя’’ни тер’’ ӈани’ тенева’’, си’’ми нядабасеты’’. Хасава нюми тюкон’ турӈась. Манзьван Саляӈгардан’ нюртей товами. Ӈэрм’ тер’’ манэ’’ӈадм’, ихиняни ӈули’’ сава.
Анастасия Лаптэйм’ едтедамзь. Не нюнда ня’ ӈамдёвэхэнзь. Сэдора пир’’мади’ таминда ӈадись. Сэдвыди’ толь’ ни’ савовна лехэбтавыдинзь. Вадида тарцяць:
‒ Пэ’ хой’ няна иледм’, теняна тонинзь. Не нюми ма’’нисяв, маркана хэбидя яля ӈэванда, хэини’, сертавыд ханаини’. Теда’ пенахат сэдвы’’ тапочкы, буркы, тамна ӈани’ ӈамгэри мирдапини’. Няхар’’ тынзям’ паӈгалӈадамзь. Сидя ханакоцям’ мидамзь. Сэдвыни, мивыни, паӈгалмыни етри’ мирдапасетын. Яля’ ямбан’ тэмдорманзь турта’’ таня’’.
Нябимдей яля’ тохолковам’ манэ’’лабтамбиць. Лэхэд, пяхад мирман’, ӈодяко паӈгалпаван’, масеро сэдыбаван’ хибяри тохоламбиць. Ӈацекы’’ е’’эмня сянакубц’’ таняць. Пяку’’ я’ тер Октябрина Агичева (Пякой) тыранийко сянакубцм’ ӈадимдембись. Ӈацекэхэ’’на ӈули’’ илекась. Хусувэдо’ хор’’ман’ харвадась. Пыда сэдора ва’’лёй не. Ненэй ненэця’’ ила’ саирм’ сэдвы’’ ӈамгэрита сер’ ӈадимдембида. Сюдбабц, ярабц, сё, лаханако мэць тенева. Хуркари’’ пирдырмаха’’на нита поӈгад тэрабасетыдо’. Фестивалян’ то’’манда нямна лаханась:
— Ноябрьск маркана иледм’. Нюни не ню’ ня’ тонинзь. Иреени мэ’’мы ярабцм’ мэ’’ӈадамзь. Тюку яляхав’ пяхад мивы сянакоци ӈадимдембидм’. Ханзер’’ мэць таравамдо’ ваде’’ӈадамзь. Тарка’ саляхана школа-интернатхана манзаравани мальӈгана тохоламбавыни’’ ня’ сянакосетыва’’. Тарця сянакубцм’ ёльце харвобтасетыдо’. Урокато’ мале’’мяхад няни сюрамбасеты’’. Манзеты’’, пякоцяха’’на сянакованзь товацей! Мэкадакои’’ ӈэсеты’’. Тикы пякоцидо’ пидсетыдо’.
Тасу’’ яхад товы Степан Яндо иням’ паӈгалпавам’ манэ’’лабтамбись. Ма’’нисяв: «Тынзяӈо, поӈг’’ пуд, хано’’ хурко тарем’ паӈгалпасетыдо’. Ненэць’ тюку мутравна хуркари иням’ паӈгалта». Панорман’ харвана’’ етри’ турӈаць. Ӈопой не мась:
— Тарси’’ нензел’’мана инякоцям’ паӈгалӈав. Мякани тэв’’махадани тюку мутра’ сер’ панортадм’. Мя’’ни терха’’ ӈадимдеӈгув. Ӈацекэхэ’’на нензел’’ ӈэӈгу. Нябиюм’ хасава нюми панормам’ харвобта.
Тикан’ туртаха’’на манэ’’манда ӈокась. Яля’ ямбан’ нито’ пуд тэри вэрнаць.
Автор: Руфина Окотэтто’ падвы