Няръяна Ӈэрм
Ям’ теневанаӈэ таравы’’
Ӈарка пэвдей иры’ юдимдей яляхана округна’’ соя’’ма’ ялям’ мэтава’’. Ямална’’ 95 поданда ханда. Тикы’ няю’ газетахана манзаранаӈэ ина’’ ядэлыдаць. Ӈамгэ’ то’’олха таром’ округна’’ ӈадима’ няю’ ненэй ненэциена’’ сертавакы’’? Пон’ ибедорӈаваць. Мань тарця иле’’мям’ тензебтедамзь. Маня’’ иринана’’, хаданана’’ тамна округна’’ ӈадима’ нерцю’ таром’ ха’’аврамба пявыць. Тикы’ нямна учёной’’ падвы книгавна толабина’’.
Время для чтения ~ 6 минут
Хахаяда яля’ 1930 похона падвы книгам’ ходамзь. «К верховьям исчезнувшей реки» нюбе’’ӈа, В. Тоболяков’ падвы. Невхы иринана’’ ила’ нямна ӈа. Тамальӈгана луца’’ илна’’ саирм’ тандая’ тохоламба пядонзь. Ӈадьбята яхана’’ ӈока хибя’’ тэворӈаць. Пыдо’ нянандо’ ханзер’’ илевава’’, ӈамгэм’ пэрмава’’ тенева таравысь.
Неры ваде’’мы книгани нерня мале танякуй похона В. Евладов’ падвым’ «По тундрам Ямала к Белому острову» нюбетам’ толадамзь. Таняна Ямал’ няю’ ӈэдалёро’’мамдо’ падыби. Ненэй ненэциена’’ 1926 по’’ пиркана ханзер’’ илевамдо’ толабива’’. Яхана’’ тэворта’’ луца’’ няд’’мадамдо’ пюсь ненэцяӈга’’на’’ лаханавы’’. Ты пэртя’’ сяхаӈгарт пуня’ нивы’’ ӈа’’. Тыдо’ тамбавы’’, ям’ теневанаӈэ луцаха’’на ӈэдалёрмы’’. Тамальӈгана сидна’’ ехэранахана хусувэй мэта ӈамгэва’’, ӈаворта ӈаврана’’ мэкад ӈэвы’’. Владимир Евладов тарем’ падыбида, ненэй ненэця’’ ӈобкарт ӈаврандо’ яс ни хаюр’’. Таӈы хадавы ябтабэйдо’ ӈока ӈэбто’ я’ ӈыл’ такалпидо’. Ӈэрё’ няна нэкалпидо’. Ӈабтадо’ я’’авлабта ӈод’’, пирембидо’. Тарцяхад мяд’ мюй саць ӈабте’’мы. Та’ мальӈгана таӈы сарёхона нина’’ пибетавы’’. Сарёндо’ синд’’мя яӈговы.
Книгам’ толабавы’’ Сёяха’ тер’’ харто’ иринадо’ хомбавы’’. Сидяӈгаха’’на маниевыдо’. Ӈоб’’ нява’’ Вэнго’ еркарм’ мэта невхы ирината нюбе ховы. Лямби, Мохоля, Пос тедалахана тарця нюбе мэта’’ Сёяха’ няна таня’’. Няё ирида харта манданда Евладовм’ хэбидя ян’ ӈэдалёлтамбавэда. Тикы книгахана мэкад ӈамгэ’’ ёльце ӈока’’.
Хахаяда яля’ неры ваде’’мы «К верховьям исчезнувшей реки» В. Тоболяков’ падвым’ толадамзь. Толавани’ нерня тэри сидяӈг маниедамзь. Ӈоб’’ луци’’ поӈгана ӈамдёда вэсако ӈули’’ нисяни то’’олха ӈэвысь. Сяни’’ манэ’’цетыв. Ӈамгэ’ пиркана падвыда тола тасладм’. Тикахана Яр Мяӈгача’ нюм’ падвы, мань ирими. Тарцям’ манэ’’кава книгам’ тяхасовна, паднабцям’ ня’’амба толавась.
Тикы луца’’ ученой’’ ӈэвы’’. Ленинград маркад ӈэдалёвы’’. Няби я’ панхана Ӈэдя’ няна илена’’ ненэй ненэцие’’ илам’ тохолаванзь мимы’’. Яханана’’ ӈамгэ’ то’’олха ӈамдэд’’ вадё’’навам’, яндо’ хурка ӈэвам’ тохолаванзь турмы’’. Харто’ яхадандо’ Няръяна Надо маркад, Тураханск’ нямна ӈэдалёвы’’. Таняд Хальмер’’ Седе факториян’ тэввыд’’. Тамальӈгана Тазовскойӈэ вадетандо’ сянмбой хардада ӈэвы, сидямбой луцари илевы. Ӈанидо’ — мал’ Тасу’ я’ тер’’. Таняд ям’ теневана ненэцяндамдо’ хонрамбавы’’.
Хальмер Седехэд ям’ теневанаӈэ Яр Мяӈгачам’ ваде’’мы’’. Ирими та’ мальӈгана юнета тэта ненэця’ ӈэвы. Сидя ёнар’’ тэмда, сидя мята сер’ тярпавыда. Тарем’ ирими ученой Хальмер’’ Седехэд Ӈэдя’ вынд’ тэвравыда. Тэвадавы ядо’ Хуче’ то’ пев, теда’ ӈэдалёхортаб’’ саць хубта я. Луци ядэлаванда няю’ нянда есь салдамбавы’’. Та’ мальӈгана ненэй ненэця’’ миртандо’ падар’’ еся ня’’марпаван’ нивы’’ харва’’. Ӈадьбято недбядандо’ ненэй есяри хонрамбавы’’. Луца’’ тэхэ’’на мэна ненэцие’’ ила’ нямна хуркари мэкад ӈамгэ падвыць. Тюку яля’ пиркана толабаб’’, хойхана мэна’’ иландо’ ненэся тоенавы. Сырэй нумгана хорм’ нивы’’ мэс’’. Ябцёй нерохо’’на пятабада тудо’ саць якэвы, ӈадьбята ученой’’ тодана мят’ тюӈга нивэдо’ пирас’’. Таминдо’ якехэд пин’ тарпормы’’. Ма’’ним’’, мято’ терхав’’ тэри таӈга ва’’авто’ ниня ӈамды’’. Ту’ халм’ ӈамгэхэртаӈэ нидо’ пэрас’’. Мякана луца’’ ханзер’’ не’’ манзаравам’ ёльце сававна маниевэдо’. Ӈобаӈгуна толянда ни’ ӈабтамбада хыдида не’’ варавхана тэпвыда. Хыдямда тэ’’манда нерня’ ӈоб’’, сидя сабцябавэда. Ӈэвадёб’’нандо’ ненэця’’ ярабц мэ’’мы’’. Ханяӈэхэна пензеретавы’’. Нито’ ӈэва манэ’’сармы’’, не панзем’ хобта, няӈганда пэрмэда. Няӈгнанда лакада’’махаданда тикарихина сабцябавэда. Ненэциена’’ тобар’’ ӈамгэ ӈэвахад ехэравы’’, таӈодо’, сыридо’ пибетавы’’. Мято’ ея’’ — няра мюйко’’ сарё нумгана таминдо’ подаӈгавы’’. Тэта ненэця’’ ва’’авто’ еркана тэ’’ ея есябавы’’. Хусувэндо’ тарцяда яӈговы. Сарёхона малкода хасава’’ няра мальцидо’ ӈаято’ пират вэлкараӈгавы’’. Халя’, ӈамза’ хавна сабе луца ӈавар’’ ӈавортадо’ яӈговы’’. Тарем’ ӈод’’ ученойха’’ халэ, ханесэйдо’ ӈудандо’ терӈэ мипавы’’.
Ӈани’ ӈоб’’ мэкад иле’’мя тарця. Луца ненэй мякана лантякм’ ховы, хонравэда: «Тикамдо’ ӈамгэӈэ мэ’’ӈадо’?» Вэсако ма’’мы: «Тиками — пардонми. Сэр’’ ӈамгэна нарадана сэвни’’ лекаратамбидм’». Пуна луца ханзер’’ мылам’ мэць таравам’ табедавэда. Вэсако’ ня ӈобкана ӈудиди’ халтавыди’. Ма’’нив: «Вэсако’ парисе’’э ӈуда’’ сэв’ ӈадя сэрӈэ хая’’». Ӈудита сэр’’ ӈэвахад ири тамна ехэравы. Луца’’ мутрахат ты пэртя’’ пысаӈгавы’’. Мун’ пяхат, паднабцяӈгат, тамна ӈани ӈамгэхэт лэрёӈгавы’’. Ӈобаӈгуна луца’’ харпасандо’ си секана ивтембавы’’. Хахаяда ӈэсы’ тер’’ тарана ӈэвамда намд’’махадандо’ хуняна мал’ хой’ ӈанодо’ ивтеванзь тэвравыдо’.
Теда’ мэта яляхана тасла, иринана’’, хаданана’’ маям’ палебавы’’. Иландо’ тоенава, ӈани’ илам’ ехэра нивыкы со’’. Пыдара ӈод’’ ӈобтикы толаӈгурӈада’’. Маси’’ харта соё’’мита нямна падвы книга хоӈгуда’’. Иринана’’ луци’’ сякана мэкад’’ ӈэбато’ ӈод’’, Ямална’’ юнета нюм’ ханярина сованда няю’ пыдо’ ям’ теневанаӈэ таравы’’.
Автор: Марина Яр’ падвы
