Няръяна Ӈэрм
Мята тер’ нямна лахана
Ӈарка яна’’ тиӈгэвна мяд’ терсавэй ненэця’’ ед хэбидя ялям’ мэцетыва’’. Тюку по’ маӈгты иры’ сидндетумдей яляхана ӈась. Тикы няха’’на’’ сейхад ӈэда’’ сава вади мэ’’ӈаваць. Марад’ ядэлаваха’’на хуркари’’ манэ’’манда’’ таняць.
Время для чтения ~ 3 минуты
Саляӈгардавна ядвани’ сер’ ӈопой ненэй нем’ Роза Ӈокдэтам’ ядабтадамзь. Сехэрэми’ ӈобанзер’ ӈэвысь. Ӈобт’ ялъянинзь. Ядвани’ сер’ ӈолован’ сяйманзь мятюнинзь. Торамдавы нями ӈули’’ нямбара ӈэвысь. Ваде’’мандада ӈокась.
Тензебтемба’’мида
— Мань ӈацекы ӈэвани мальӈгана хынёси’’ иленя небяхаюни’-нисяхаюни’ маниесетыдм’. Ихиняни манзетыдм: «Мань мяд’ терсавэйӈэ хэбни’, ӈани’ тарем’ илеӈгудм’». Ты’ мякана Сёяха’ выӈгана илеваць. Хусувэй та’ не няни’ ня’ хой’ няна мэсетыни’. Нисями нядабасетыдм’. Малкованзь, ватаӈгованзь ханцетыдм’. Ханяӈэхэ’’на малкосетыдм’. Мяд’ мюй манзаи ӈани’ пэрцетын. Школа-интернатхана тохолкунинзь. Та’ мальӈгана хуркари ӈодякоход паской ӈамгэри сертабасетыдм’. Ӈарка классаха’’на спортивной’’, тохолко пирдырмаха’’на мэсетыдм’. Тедахав’ тикы’’ иле’’мини тэри тенесетын. Небяхаюни’-нисяхаюни’ ӈод’’ маркана илеӈаха’. Нисями манзаядамда хось, небями ненэй сэдораванда е’’эйӈэ панорӈа. Харта ивнянда имбытад, саваця, ӈоба, насок, тамна ӈани’’ паской’’ ӈавори сертаби.
Харта иланда нямна
— Школам’ мале’’мяхадани’ Саляӈгардан’ хаядамзь. Зооветеринарной техникумхана ӈавор сертабадаӈэ тохолкудамзь. Хусувэй серка’’на вареми мэцетыдм’. Тад пуна манзара пэйваць. Юд по’ манзарадамзь. Тарем’ илевани сер’ хаюпа хаядамзь. Не нюми’ вадабини’. Вэсакони тэнзада хаби. Шурышкарской районхад ӈа. Саляӈгардахана илеванзь тасламинзь. Сидя тэнз’ ила’ саирмана иледм’. Тикы нянани ханзеркарт ни со’’. Ӈобанзер’ хусувэй серм’ саваркавна тасламбасетыми’. Нини’ сава вадаха’’на тидхалембасетыни’. Пыда илаӈгана хусувэй ӈамгэм’ пэраць тенева. Ни’’ни’’ няд’’маӈэ тарани’. Тедахав’ ява’’ лэтрамби. Мале тет по’ таняна мэ. Мяканда турцеты. Нямэркахана ӈани’ хаясь. Нюми’ тюку по’ школан’ ханда. Сёётавам’ харвобта. Хаби’’ сёвна хынота’’ ӈацекы’’ поӈгана «Мурхи сун»хана хыноцеты. ОЦНКахана кружокан’ ханцеты. Хэбидя яляха’’на сцена’ ниня мэсеты’’. Мань ӈод’’ мероприятияха’’ ханцетыдм’. Маркана пирдырмаха’’на, тодо’’ илека’’ серка’’на тарасетыдм. Сидя по «дарц»хана сянакудм’. Нерня’ ха’’морцетыдм’. Мале ӈока ненандумда’’мам’, медальм’ ня’’мадамзь. Тарем’ вэсакони хэвняна мэва’’ по’’ мерарка’ ханта’’ то’’олха’’. Не нюни ня’ ӈули’’ ӈатеми’.
Таддикахад лаханакурць нями мяканда паромась. Не нюда телефонувна хаӈадась. Мяд’ тер’’ яля’ ед’ тарця’’ вади хэтась: «Ненэця’’ сававна илея’’. Сенз’’ ӈэя’’. Мядото’ тер’’ нидо’ нядабидо’. Нюкцидо’ ӈобанзер’ вадабидо’. Илебей’’ ненэця’’ нисянадо’-небянадо’ лэтрамбидо’».
Автор: Руфина Окотэтто’ падвы
