Вынд тэвана то’’олхынаць | «Красный Север»
0°C

Няръяна Ӈэрм

Вынд тэвана то’’олхынаць

Нямэркахана «Душа тундры» фестивалян’ Саляӈгардан’ товы’’ поӈгана Евгений Варьевич Худи мэвысь. Пыда сяхаӈгарт’ тэри тарем’ нисеты ядэр’’, хусувэхэт едэй мэкад ӈамгэм’ манэ’’лабтаванзь, ваде’’манзь товы ӈэсеты. Теда’ турмахананда «Птицы Ямала» нув’ сармик’’ иле’’ми няна’’ ӈадимдесь. Ёльце савась, маниевана’’ мальӈгана вынд’ тиртя сармик’’ понд’ тэвана то’’олхынаць. Манэ’’лабтамбадита луца’ вадан’ тэврамбадаӈэ сиддо’ ядэланадо’ Несэйне Сергеевна Сэрой тарась.

Время для чтения ~ 4 минуты


Евгений Варьевич’ лахарё сяхаринда хайна минзеты. Няданда хонарковани мальӈгана няни лаханась:

— Мань нябимдей мэва’ тюку фестивалян’ тодм’. Сидя нюдяко спектакльм’ ӈабтадамзь. Сидябты’ хар’’н падӈахаюнась. Нюртейми выӈгы нув’’ сармик’’ нямна ӈа. Хусувэйми харта мунобцовнанда муно’’ӈась. Сидндет нув’ сармикм’ ӈадимдедамзь. Хоркы ӈэбта хоркыдрев’ муно’’ӈадм’, ябто ӈэбта ябтодарев’ муно’’ӈадм’… Ӈамгэ тарем’ муно’’мамдо’ ӈани’ ваде’’ӈавась. Хуряв ӈамгэ’ е’’эмня тарем’ муно’’ӈа? Сарюм’, вэва нумам’ пэрӈа. Вэва нумгана нюнянд муноп’’ — хаеромда. «Кукуй-кукуй» вадепата — ӈэрм ӈэӈгу. Сельбя’ няна ябто’’ ӈули’’ нув’ няравна мимб’’нандо’ — сырар тецьӈгу. Я’ ӈэсомана, тасикумна мимб’’нандо’ — иба пом’ мание’’. Халэвар я’’авла «каха-каха-каха» сём’ ханабта, ӈамгэхэв ӈаварм’ хо. Пыда ханяӈэхэрт нямда ӈормадавэй’’ нисеты хаи’’. Нув’ няравна тирпата ненэця’’ мал’ тенева’’ — нумда вомда, ӈаха’’ хэванда лакамбой’ ни ханд’’, ханда ӈэдаӈгуда. Ӈа’’ӈо’ худямана танда хурка ӈэвам’ хамэда пирты’’, худянда паридеб’’ — ӈэрм та ӈэӈгу, сэр’’ ӈэбта ядембаӈгу. Нюня ӈамгэ явна ядэрць я’’мада? Тикэхэв лаханакораха. Я’ ӈавнанда сидя ӈэнда ниня ядэрманда мальӈгана ты лэтамбавы, то’ тыяро’’ман’ еремы, епдяхана ӈока’’я ты’’ тад нимнянда товандо’, сита танас’’ ни’’им’’, синюнда лы марда’’ ни’’им’’. Тикы’ пуняю’ икана иле пэвы’’, пидяхартада ид’ вархана ӈувоци’’ поӈгана ӈэсеты. Ненэця’’ «лык-лык-лык» мунм’ намдабато’ майсетыд’’ — тадхав’ нарэйма. Хуряв тэри мэванда сер’ тирп’’нанда, лахацие’’ поӈгана лэ’’моро’’ пидя хомби. Пидякудо’ яля’ няю’ сядо’’пато’ — ӈэрм’ там’ пэрӈа’’, ӈэрм’ няю’ сядо’’пато’ — ядембадам’ пэрӈа’’, епдяда сата. Ханавэй’ пидя’ хэван’ ӈани’’ нув сармик’’ пидядо’ ӈамгэ сертабидо’? Ханавэй сямян сармикм’ харе пир’’ӈа, ӈанид ӈадьбято’ хэвханда харва’’.

Сидяӈг: А.Яптик’ тадтавы
Сидяӈг: А.Яптик’ тадтавы

Манэ’’лабтамбада спектакльмда вадава’’ ехэранахартар хамэдаӈгуда. Ненэй ненэця’’, нув’ сармик’’ мал’ ӈобнзер’’ выӈгана нидо’ нядаба иле’’. Нябихивм’ «Яля’ иня» фольклорной группа’ ня’ ӈобкана ӈабтамбвэдонзь. Иле’’мям’ ӈадимдембада’’ ӈобтикы хой’ няна вадёвы’’. Пыдо’ ханзер’’ ӈэсь таравахад харто’ тенева’’. Халэ’’ тярпавам’ ӈадимдембиць. Ватаӈгодадо’ ӈапамба мяканда тось. Ӈэвадёвы’’ нита сей харесь… Пуна таслась пад’ мюня миневы пырида ябцохонанда павэхэнда ладорпавэдась. Я сармикана’’, нув’ сармикана’’ ня’ тёняӈы нядрев’ илева’’. Ханяӈэхэна сейна’’ харебте пир’’ӈа’’. Ӈанихына сидна’’ ӈапрабто’ письӈэ мэць пиръяна’’.

Ненэцие майбтаванда няю’ Евгений Варьевич сава ненадумда’’мам’ ня’’мась. Тад нерня’ ӈани’ ӈопой мэкад падыбадада таня. Вадавнанда ханяхартана тарця яӈгу, Россия’ тиӈгывна тарцям’ тамна нивы’’ сертабю’’.

Автор: Анна Яптик’ падвы


0

0

1

0

0

0



Темы