Ӈарка соя’’ма’ ялядо’ | «Красный Север»
0°C

обновлено: 08:20, 16 октября 2024

Няръяна Ӈэрм

Ӈарка соя’’ма’ ялядо’

Тюку по’ «Ямал-ню’’на’’ я!» Ассоциация няхар’’ ю’’ самляӈг поданда хая. Тикы’ няю’ хор’’ иры’ сиднтетимдей яляхана ӈарка ма’’люрмам’ мэӈаць. Округна’’ тиӈгывна ӈэда’’ районха’’на иленидо’, мале ӈахакуй’’ похо’’на ассоциацияхана мэвы’’ нидо’, теда’ серо минренидо’ мал’ хамыдонзь. Наӈэдя яля’ сертавы манзаидо’, тад нерня’ хурка сехэрым’ ханавамдо’ ваде’’ӈаць.


Ӈавна 1989 похона ӈобтикы хор’’ ирыхына Саляӈгардахана ӈэрм’ тер’’ ӈобт’ ма’’лёвыць, ӈопой толь’ тяха’ ӈамдахая, ненадо тасалковам’ мэ’’мыць. Тамальӈгана сертаванда манзая ӈока ӈэвы. Тоенана серодо’ ненэця’’ няхато’ ваде’’лавыдо’. Тарем’ ӈобанзер’ иламдо’ савумдамба варемдо’ мэць пявы’’. Ӈэрм’ тер’’ илам’ савумдаван’ харвани’’ поӈгана общественной манзаям’ минрена’’, учёной’’, вадам’ теневана’’, юне тэволана’’, ӈацекы тохоламбада’’ мэвы’’. Пыдо’ ӈопой иӈудм’ мэ’’мы’’: «Нерняри’ ӈэхэва’’, нина’’ нядабахава’’! Ню’’на’’ ил’ сава ӈэва’ е’’эмня теда’ ӈахакуд нярканахава’’. Маня’’ нерня’ нибна’’ ӈа’’, хибяхарт’ сидна’’ ни нядаӈгу’’».

Ӈуданданаӈэ ӈока’’ ненэця’’ таравы’’, хусувэйдо’ яхана’’ ненадо таром’ ха’’авравы. Тикы’’ нидо’ мал’ тензибтейдонзь, яӈга кином’ няна’’ манэ’’лабтаць. Сямянхат нюртейӈэ ӈуданданадандо’ Сергей Николаевич Харючим’ тэравыць. «Оленеводы мира» ассоциация’ ӈэвахана мэна лаханась:

— Няхар’’ ю’’ по’ тяхана культура’ мякы залхана ма’’лываць. Товы’’ ненэця’’ ӈули’’ ӈокаць. Тикы похона едэй илам’ пясь таславаць. Тюку яля’ ёльцянд’ тамальӈгы’’ ина’’ ядэрабцо мал’ иланд’ ӈадимдевы’’. Таӈок’’ по’’ ямбан’ ассоциацияна’’ недармада латма, сисьда пэдара’ помна мадавы подадарев’ хая, хусувэй районхана паӈгана’’ ӈадимя’’.

Сидяӈг’’: М. Яр’ тадтавы’’
Сидяӈг’’: М. Яр’ тадтавы’’

Едэй иландо’

Тедалахана «Ямал-ню’’на’’ я!» ассоциациява’’ яна’’ тер’’ вади ерво’’ ӈэсонд’ тэвола. Невхы’’ по’’ тотрев’ манзаямда етри’ тяхари’ минреда. Ӈуданданаӈэ Эдуард Хабэчевич Яунгад тара. Пыда ӈарка нита табеко нида юрыбю’’, вадито’ сер’ манзара:

— 2024 по’ нянана’’ саць ненадо поӈэ толы. Няхар’’ ю’’ самляӈг по’’ ямбан’ ӈадимдевэва’’, таславэва’’ тянё ни ӈа’’. Маня’’ табековнана’’ Ямална’’ ӈэрм’ тер серо тасламбада департамент, Россияна’’ толырто’ тянё ненэцие’’ Ассоциация ӈадимяханзь. Яханана’’ илена’’ ӈэрм’ тер’’ вато’’ падро ӈадимдемба, илана’’ саирм’ лэтрамбада вато падыба нядаӈгуваць. Тикы’ хавна ты пэртя’’ е’’эмня ӈадимдембада еси’’ таравам’ хэтаваць. Ӈэрм’ тер’’ тасла я’’амна серо етри’ маниейна’’. Тоенана сер’’ ӈадимб’’, ӈоб’’ нядаӈгосетыва’’. Тикахад едэйвана март’ тохолко товы ӈацекы табедамбива’’, тидхалембива’’. Ӈармы нина’’ маниева’’, серципой’’ мяканандо’ ӈамдёвоӈгадандо’ ӈобт’ ма’’ламбина’’. Ханяӈэхэ’’на харто’ нерняку ӈэсеты’’, ныхыто’ пирувна нядаӈгосеты’’. Ассоциациява’’ мэбетаӈэ сертабада’’ — Ямал’ тер’’ ненэця’’. Пыдо’ ныхымдо’ нись сяй’’ яндо’ ед’ манзара’’.

Сидяӈг’’: М. Яр’ тадтавы’’
Сидяӈг’’: М. Яр’ тадтавы’’

Тасламбавыдо’, ваде’’мыдо’

Съездхана юр’’ мян’ ненэця’’, поӈганандо’ округна’’ серо тасламбада’’ ерв’’, район’’ ӈэвахана мэна’’ мэць. Ассоциация’ ед’ сава вади хэтаць, ӈэрм’ тер’’ е’’эмня хурка серо ӈадимдембавандо’ нямна сян’ вадам’ мэ’’ӈаць. Ваде’’мыдо’ самляӈг ян’ тярмыць: илебей ненэцие’’ е’’эмня ӈэда табеко’’ няби ӈадиберта’’ няд’’ма’’, тохолкова няби вадам’ лэтрамбава, АПК’ няби ты’’ лекар’’ манзая, общественной организация’’ няби ӈацекы харе’’ ям’ мэне тохоламбава.

Тэри тасалкова Ӈэрм’ тер’’ Ямална’’ ервахат, ты пэрти’’, халядани’’, тамна ӈани’’ серо минренахат хонаркуць.

Тасу’ я’ няд я’ сяр’’ нийм’ лэтрамбада, я’ индадм’ нэкалпава серо тасламбада комиссия’ ӈэвахана мэна Михаил Пуйлович Лапсуй товысь, я’ индадм’ нэкалпади’’ нямна лаханась:

— Я индадм’ нэкалпада’’ ханяӈэхэ’’на мюсерта нидо’ хонрамбю’’, ханяна харва’’ таняна мэ’’. Похо’’ вато нива нёдавадо’ вадёдана. Пудандо’ яёладо’, еся лоӈгадо’ нидо’ хэвня пэр’’, мэ’’ма яханандо’ хаебидо’. Машинахана ханяримна вымна ӈэдалёрӈа’’, ям’ нидо’ сяй’’. Сяхаӈгав’ ӈамгэхэвм’ сертаван’ харвабто’ ненэцие хонрамбасеты’’. Теда’ тарця яӈгу. Карьер сертаба пявандо’ нерцю’’ ты пэрти нидо’ хонрамбю’’. Ӈадьбята мунодо’ ӈобт’ ни’’ тэвор’’. Тарем’ невхы мядырмито’ хэвхана то ӈэвыкы, ӈани похона тикавна мюсевандо’ сер’ ӈобтикы яхандо’ ӈэсо тасланакэдо’ — ӈамгэхэрт то яӈгу. Халяхав ханя яӈгу’’. Ӈахакуд хонаркобто’ тарця ӈадиво’’махад теневаӈгува’’, теда’ серта’’марихидандо’ намдорць пэрӈава’’. Интернет’ мутравна, ВКС’ сер’ ненэцяӈга’’на лахана пэрӈа’’. Хусувэй хибяр ни инзеле’’, хой’ няна интернет яӈгу. Халява’’ лэтрабана’’ тара.

Красноселькупской районхана ӈэда ассоциация’ паӈгам’ ня’’амбада Андреев Яков Константинович халям’ хадабава’ нямна вадамда мэ’’ӈась:

— Тасу’ хаби’’ ед’ Красноселькупской районхана сертавы ӈока. Ӈахакуй’’ похо’’на тасу’ хаби’’ илам’ лэтрава’ е’’эмня вато’’ ӈадимде таравам’ хэтадамзь. Тюку’’ ялэ’’ ӈэсонд’ илма’’ савумгава савума, ӈокаюм’ пелява’’ нюдяко’’ хардаха’’на иле’’. Невхы иландо’ саирм’ нёдана’’ — халям’ хадабада’’ нина’’. Манзаяхадандо’ невхы иландо’ саир’’ пере. Юр’’ няхар’’ ю’’ мяд’ терари’’ ӈахат иландо’ саирм’ нёда’’. Ӈамгэхэртм’ ниб’’на’’ тасламбю’’, тикэхэртана’’ ёхода’’.

Сидяӈг’’: М. Яр’ тадтавы’’
Сидяӈг’’: М. Яр’ тадтавы’’

Тид’’ ӈэда вадам’ Ямальской район’ ӈэвахана мэна ерв’ табекода, ӈарка ненэцие’’ Советхана мэна Хатяко Мэйкович Езынги мэ’’ӈась:

— Тасу’ я’ тер нями ӈули’’ хамэдамбив. Ӈавна пыдо’ ӈобтикы сэр’’ халядо’ танясь. Теда’ Тасу’ яха’ ӈэсонд’ сэр’’ халя ни тэвор’’. Няюндо’ минда халям’ ӈарханда хадабива’’. Невхы ненэця’’ тенева’’, тю’’у’ няю’ тантана халя ня’’марпада ни ӈа’’. Мань сяхари’ манзетыдм’, тю’’у’ тантана халям’ ня’’марпа ни серос’’, пуня’ тованда яӈгуда. Ӈоб’’ етри’ пяхавабна’’, халяси’’ хаё пир’’ӈаванё’’, пуна ӈаябадси’’ ханзер’’ илеӈгува’’?

Ты’’ хадырць ё’’, сэр’’ варк’’ мядо’’мана ӈадиберма’, тохолкова’ нямна лаханась:

— Теда’ ты’’ мэлава’’ вома’’. Яраӈэ хэвы’’ я’’ ӈамдэкана синдаба тара’’, сидя юд’ мян’ по’’ ямбан’ тарця ӈадимдевам’ ваде’’ӈадм’. Тына’’ яӈгода’’, маня’’ ӈэрм’ терӈэ ӈани’ яӈгодава’’. Сяхари’ пяванда илана’’ нямна ибедоркава’’! Ты пэртяха’’ сармик’’ харебада ӈаво микава’’, «патрульм»‘ ӈадимдехэва’’. Тохолкодина’’ нерняку’ пэркава’’, колледжха’’, вузха’’ ӈэдарамбахана’’, саваркавна тохоламбахана’’. Тикахана ӈани’’ нито’ пир’’ ӈэӈгу’’, иӈудопато’ манзаян’ сиддо’ таӈга ня’’маӈгу’’. Ил’ нерня’ миӈа, ӈамгэхэвахад ехэраӈгун, мале няхатат хаёдархан’ ӈэӈгун. Ямальской районхана ненэй ненэцие’’ поӈгана лекараӈэ вузхана тохолкодава’’, тохолковэва’’ яӈгу. Школахана ненэй ненэцяӈгат ӈацекына’’ тохоламбадава’’ ӈани’ яӈгу. Ӈамгэ тарця манзаи тэрабада’’ яӈгу’’? Мякандо’, харто’ яхандо’ илеванзь товандо’ е’’эмня тюкохона манзаядо’, иле мято’, ӈопой яӈорэй’’ ня’’марпада еся няд’’мадо’ танябта, ӈокарка ӈэбта тара.

Яля мер’ миӈась, тикы яля’ пирт’ серодо’ мал’ таслэйдонзь. Ассоциацияхана мэвандадамдо’ тэраць, няхар’’ ненэцям’ няндо’ ханаць. Анна Сотруева Си’’ив харвхана сёбар’’ ӈацекы тохоламбада, Ирина Кожевина колледжхана ӈысми’’ вадам’ минрена, Анатолий Терентьев ӈысми’’ вадавна юне тэволана. Хаби’’ тэнзм’ мэта, паднана, юне тэволана. Геннадий Павлович Кельчин Совет старейшин’ нюбетахана мэӈгу. Тид’’ манзаравы нидо’ ненадумдаць.

А. Хорэли’ падвы


0

0

0

0

0

0



обновлено: 08:20, 16 октября 2024

Темы