Едэй понʼ саць маймбиˮ | «Красный Север»
0°C

Няръяна Ӈэрм

Едэй понʼ саць маймбиˮ

Ӈарка пэвдей ирыʼ юкад вата няхаромдэй яляхана Ямалнаˮ тодоˮ хардахаˮна Едэй помʼ ядабтаванзь мядотоʼ ядэлавиˮ поӈгы ялэмдэйдонзь.


Луца яляʼ пардаркана понаˮ ваераварида хаи. Саляӈгарданаˮ терˮ «Геолог»мʼ нюбета харадʼ хэванʼ маˮлыць. Тикахана хэбидя яляʼ нерня ӈарка паской хадымʼ, салабахад сертавыˮ ӈаводикы ӈабтавыць. Ханяӈыˮ мядотоʼ терсавэйˮ товыць. Ӈэʼ тансянда яӈгусь. Ныланаваʼ яляхана хадыʼ тодоˮ тэнзˮ лампˮ лэё табцдэйдонзь. Хадыцямʼ ялэмдаˮмахадандоʼ салабахад сертавы хуркари ӈамгэриˮ, ӈацекыˮ сянакулваˮ, едэйкосяˮ ялэмаць. Тикыʼ хавна товыˮ мядонди маябтамба сёётанаˮ — сёётаць, таранаˮ — тараць, сянакубцˮ ӈадимдембиць. Ӈацекыˮ Ӈэрмʼ сей Иримдоʼ манэˮмандоʼ серʼ саць маймбиць, сянако нитоʼ пумна сюрберӈаць. Ханяӈыдоʼ едэйкурӈаць. Сэвниˮ пенё яднахани ненэй немʼ Татьяна Сэроймʼ ядабтадамзь. Пыда таремʼ мась:

— Хусувэй поʼ тарця сава ялямʼ ниваˮ юрыбасетоʼ. Нумда тецябˮ ӈодˮ, нюˮниˮ няʼ товаць. Маняˮ ӈэрмʼ терӈэ сырэй тецьдахат теневаваˮ. Хуркариˮ ӈамгэхэˮ лавоˮлаӈганахани ӈацекыниˮ малʼ тодо яхана хаяˮ. Салаба едэйкулванʼ ӈулиˮ харваць. Тюку ялямʼ ӈатедонзь. Марˮнаˮ терˮ, ӈэрмʼ терӈэ едэй тованда поваˮ сававна ядабтахаваˮ. Янаˮ терˮ сенз ӈэяˮ.

Лаханакурць няˮмы нями ненэциеˮ помна нюда пюванзь хаясь. Ненэсянда едэйкованзь товыˮ ситна мерцяхад ехэранаˮ тоˮолхаць. Маниебˮ, ӈацекэкоˮ ханакоӈэ мэтитоʼ вырнариˮ, тёрридоʼ соць. Ӈобˮ хасава ӈацекы тарця вади хэтась:

— Мань Димадмʼ, еркарами Салиндер. Нябимдей классахана тохолкудмʼ. Небяниʼ няʼ тюконʼ тонинзь. Хадымʼ табцдадонзь. Тюкохона тэри савов, ялёв, ӈока ӈамгэмʼ манэˮӈадамзь. Небоʼ салабахад мивыдоʼ яӈгаркаць. Тедахав ехэранаˮ скульптура манэˮсарӈадамзь. Теневанаˮ, тохолко ниниˮ ходамзь. Сянакуваць. Ялэхэˮ тюконʼ туртадмʼ. Едэйковамʼ харвобтадмʼ. Нюрцямʼ ӈэсеты.

Таремʼ округнаˮ терˮ Едэй помʼ ядабтаванзь саць маймбиˮ. Хусувэдоʼ тикыʼ няюʼ ӈамгэхэвмʼ сертаба варемда мэˮӈа.

Руфина Окотэттоʼ падвы


0

0

0

0

0

0



Темы