Няръяна Ӈэрм
Ӈэрмʼ терˮ еˮэмня
Саляхардахана хартоʼ манзаидоʼ минренаˮ, округхананаˮ общинаˮ нермбэртяˮ маˮлюрӈаць. Ненэцие Ӈэрмʼ терˮ серо няˮамбада департаментʼ ервˮ маˮлэйдонзь, «Ямал — нюˮнаˮ я!» Ассоцияцияʼ терˮ ӈаниʼ тидхалембидонзь. Тикы тасалковамдоʼ ӈыхыˮ поход минредоʼ. Тедаʼ ӈодˮ ехэрана намдавэдоʼ ӈокась.
Тюку поʼ маˮлёвадоʼ вэбаʼ ирыʼ пудана ялэˮ пиркана ӈась. Помнандоʼ тадˮ нерняʼ минревандаˮ манзаидоʼ тасламбиць. Ханяӈыдоʼ яханатоʼ сертабадидоʼ манэˮлабтамбиць. Округнаˮ тиӈгыд товыць. Хусувэдоʼ хурка манзаямʼ пэрмамда вадеˮӈась. Тикыʼ хавна няхататоʼ нянандоʼ таранаˮ вади намдаць. Ӈэрмʼ терˮ серо няˮамбада департаментʼ ӈэвахана мэна Ульяна Алексеевна Каленюк таремʼ лаханась:
— Округхананаˮ хартоʼ манзаидоʼ минрени ханзелиˮ нядабидоʼ. Нядˮмадандоʼ хуркариˮ грантовойˮ программаˮ таняˮ. Тиканда халядавамʼ, ты пэрмамʼ, ханевамʼ таӈгарка пэраць пиртадоʼ. Яханаˮ туртаˮ мядондаˮ, илмаˮ, яваˮ манэˮманʼ харванаˮ ненэциеˮ нямна манзарава тара. Пудана мале сян поˮ серˮ тарцяˮ ненэцяˮ ненэсянда ӈокаˮмаˮ. Тасалковаханандоʼ ӈобкана ехэранаркаˮ серодоʼ тохоламбабатоʼ тара.
Тасалко малеˮмяхадандоʼ Тасуˮ яхад товы не Светлана Яндо тарцяˮ вади хэтась:
— Маниʼ вэсакониʼ няʼ яхананиʼ «Яндо» нюбета ӈэсыми таня. Небой поход минремиʼ. Тикамиʼ тидхалембиниʼ. Ӈаниˮ яхат мядоманзь туртиˮ еˮэмня сертаминзь. Тедаʼ мале сидя мяˮмиʼ. Тохолаˮмахавахад тоенанада яӈгу. Мякˮ туртахаˮ выӈгана ханзерˮ илевамʼ, илнаˮ саирмʼ вадецетываˮ. Тедаʼ тамна саваркавна ханзерˮ серта пирмамиʼ манэˮманзь тонинзь. Мале тарцяˮ манзаяхаˮна торомбэйˮ няхаˮни инзеленинзь.
Товыˮ ненэциеˮ поӈгана ехэрана ненэцие мядолабтамба теневанаˮ танявыць. Пыдоʼ яхананаˮ тамна тянёриˮ. Понаркаʼ харта ивнянда манзаямда тидхалембада Альберт Сэротэтто таремʼ ибедорӈа:
— Мань «Я ЕРВ» общинами минредмʼ. Тыˮ ӈамзамʼ мипаваʼ, семейнойˮ капиталʼ нямна ӈэдаˮ законʼ падро тасламбиваˮ. Харˮн лапками таня. Ты пэртяˮ нараʼ ӈаврадамдоʼ, ӈани ӈамгэдамдоʼ тэмдаванзь турцетыˮ. Ӈэрёʼ няна есяхаˮна, тэхэˮна салдамбасетыдоʼ. Тадˮ ӈаниˮ таранаˮ ӈамгэхэˮна мэсетыдмʼ. Яваˮ лэтрамбада няхаˮнаˮ таранаˮ ӈавэ ӈэдарамбасетываˮ. Ехэранаˮ яхат туртиˮ харни хойʼ няӈы мяканиʼ тэволасетын. Таняна нисями, тет пебями илеˮ. Тиканʼ тэвортаˮ ты пэртядревʼ илесетыˮ. Ханяӈыˮ наӈэдя ирыʼ ямбанʼ мэсетыˮ. Тодоˮ яхат тэвормыˮ ӈокаˮ. Илмаˮ пыдоʼ нянандоʼ мэкад. Тарць манзаи пэраць тохоˮмахавахад — нензелˮ. Тедахавʼ интернетхана сиˮми хомбасетыˮ. Тадˮ пуна ханзерˮ тось сехэрыдоʼ тасламбасетыдмʼ. Ӈарка марадˮ серʼ турцетыˮ. Таняна теневаниниˮ сиˮми нядасетыˮ. Таремʼ тасламбив: «Манзараванʼ харвана харта пыхыдамда нерняʼ пэртада. Тэравы манзаяда ӈэӈгу нивˮ. Нида нядабаӈгува. Тикыʼ серʼ сита манэтаˮ. Ӈамгэʼ тикэхэна нядаӈгудоʼ. Илмаˮ манзараварихид пере нивˮ».
Таддикахад школамʼ малевыˮ нямна ӈаниʼ тасалкуць. Неняӈгˮ ирыхыд пилюˮ ирыʼ пудана яляʼ ӈэсондʼ «горячая линия» таняӈгу. Маркˮ тохолкованзь хэвандаˮ мерʼ намдаравандандоʼ танябˮ телефонувна лахана пиртадоʼ. «Народы Арктики» нюбета проектʼ серʼ хуркариˮ таранаˮ серо тидхалеӈгуˮ. Таремʼ тохолковандаˮ ӈэрмʼ терˮ ӈокаркавна хандаˮ. Тикыʼ хавна тодоˮ ӈэрмʼ терˮ вадавна ӈэда «Ребенок от нуля до трех» падармʼ ӈадимдеӈгуˮ. Общинахаˮна манзаранаˮ падродоʼ интернетʼ серʼ ӈэдарамба пиртыдоʼ. Ӈэрмʼ терˮ департаментхана ӈэдарамбавыˮ серодоʼ тасламбаӈгудоʼ. Пэвмюмяʼ няна ханзерˮ Саляхардахана мядонди ядабтамбавамдоʼ манэˮманзь хабиˮ ӈэсынʼ ӈэдалёрӈаць. Таняна ханзерˮ мякˮ турти ядабтамбавамдоʼ, ӈамгэхэˮна ӈавламбавамдоʼ, ӈамгэʼ нямна лаханакурˮмамдоʼ, тамна ӈаниˮ таранаˮ ӈавэ ӈадимдець. Ӈавармʼ тольʼ ниʼ мэвахартар мянувнанда ехэрана серˮ ӈэвы. Тедаʼ манэˮмыдоʼ, няхататоʼ намдавыдоʼ пяванда манзаяханандоʼ сава нядˮмидоʼ ӈэӈгуˮ. Хусувэй серкана сававна тидхалё миндаˮ.
Руфина Окотэттоʼ падвы
Сидяӈгˮ: Руфина Окотэттоʼ тадтавыˮ