Ӈэрмʼ терӈэ паӈгваˮ ӈопой | «Красный Север»
0°C

Няръяна Ӈэрм

Ӈэрмʼ терӈэ паӈгваˮ ӈопой

Россия янаˮ ӈардавна тодоˮ тэнзˮ ненэцяˮ илеˮ. Ӈокамбой пелядоʼ ядембада ёˮ терˮ. Ӈэрмʼ терӈэ тянёркаваˮ, таремʼ ӈодˮ тэнзанаˮ хуркариˮ. Ханяӈынаˮ невхы похот помнандоʼ ӈобˮ няюʼ ӈаˮ. Вадитоʼ хэтырˮ, иландоʼ саирˮ ӈобˮ толсаркаˮ. Учёнойˮ вадавна ӈавнанда ӈопой паӈгхад ӈадимыˮ.


Маняˮ ненэй ненэцяӈэ невхы паӈгонаˮ серʼ няюнаˮ мандоˮ, тавысˮ, тасуʼ хабиˮ нятаˮ. Ямалʼ тиӈгэвна иленаӈэ хэвхананаˮ мэнаˮ нинаˮ — тасуʼ хабириˮ. Ӈока пелядоʼ Красноселькупскʼ няна илеˮ. Ӈанидоʼ — Тобольскʼ няӈы яʼ терˮ. Ӈопой паӈгхад переваваˮ ханяӈыˮ ӈобˮ толасˮ вадинаˮ нямна тасламбиваˮ.

Невхэрка похот тикыˮ тет тэнзнаˮ тамна ӈокамбойˮ тэнзхат паӈгдыˮ. Ӈаркаˮя мядʼ тердаревʼ сиднаˮ ненадо нюмгана нюбеˮӈаˮ — «Уральская языковая семья». Маняˮ янаˮ терхат хабиˮ, ӈысмаˮ ӈаниʼ тикахана мэˮ.

Едэй илаӈгана тарцяˮ серо теневабˮнаˮ, неноховавна ӈацекэхэˮнаˮ вадеˮпанаˮ тара. Тикыʼ еˮэмня Ӈарка Россия янаˮ ӈардавна илнаˮ саирˮ нерняʼ минренаˮ нинаˮ ӈобтʼ тэворцетыˮ, нитоʼ илаʼ нямна намдорцетыˮ. Таремʼ мале сян поˮ ямбанʼ Тюмень маркана фестивалянʼ маˮлёсетыˮ. Тикадоʼ «Мы дети одного корня» нюбеˮӈа. Нюдя пэвдей ирыʼ еркана Ямалхад Нядаӈгарадʼ терˮ таняʼ ӈэдалёрӈаць. Поӈганандоʼ мелʼ неˮ, хынотаˮ, таранаˮ мэвыˮ. Сиддоʼ нерняʼ «Ямал-нюˮнаˮ я!» ассоциация тидхалемби.

Нядаӈгардахана илена ненэй ненэцяˮ, ӈысмаˮ, хабиˮ ӈарка мартʼ сэдъидоʼ, ӈамнялада ӈаврадоʼ тэвравыˮ. Тикыдоʼ ӈани нитоʼ серʼ ӈопой яляхана манэˮлабтамбавыдоʼ. Нита нямна ӈэваханандоʼ мэнадоʼ Вера Окотэтто лаханась:

— Илебей мелʼ нянаˮ, Тибичи Валентинаʼ сэдъиˮ поӈгана ӈодякохот паӈгалмыˮ ӈудаʼ теркоцяˮ, ниʼ иняˮ, хасаваˮ теˮэмˮ, ӈэбтˮ, ӈухукоˮ, падкоцяˮ таняˮ. Малʼ паскойˮ, маниевариʼ пирˮ. Ныланаванда серʼ сяхаӈгартʼ тэри ни ӈамдёдˮ. Етриʼ ӈамгэхэвмʼ сэдыбасеты, паӈгалпасеты. Ханяриʼ мелˮ сэдъи манэˮлабтаванзь ӈэдалёрпанаˮ, Валентинамʼ хонрасетываˮ. Небой поʼ «Кочевье Севера» нюбета фестивальхана сиднаˮ нядабись. Ненэй сё мэтаваˮ — Салиндер Антонина. Пыда сита манзаяхаданда тальняʼ ӈэдабтаць. Сёкоцяхавада сяхаринда тэри хайнасеты, мань ихинани япда икоцяраха. Хабиˮ илаʼ саирмʼ ӈадимдембавы — Галина Граблевская. Пыда мелʼ ӈэванда хавна тамна сёётэй некоця. Ӈысмиˮ сё мэˮмы — Ольга Антипина. Ӈэрмʼ терӈэ ӈавранаˮ ӈобтикы пыда ӈадимдембидась.

Мядондиˮ поӈгана Ямалʼ няд товы нидоʼ манэˮмыць. Нина Вэсэевна Пшенникова няби Раиса Ляровна Куфаева– ненэй нехэʼ. Тедаʼ Тюменьхана илеӈахаʼ, пенсияхана мэӈахаʼ. Иландиʼ ямбанʼ Нядаӈгардахана лекарˮ мякана манзараӈаханзь. Фестивалянʼ таславы яляхана нянандиʼ Ольга Пильковна Анагуричи, Лилия Филипповна Лаптандер товэхэнзь. Пыдоʼ малʼ понʼ нивы манэˮмы нидоʼ лахана няць ёльце маймбавыˮ, ӈэрмʼ няӈы яндоʼ ӈаврако хормыˮ, ихинандоʼ невхы илаӈгандоʼ тэвнархаˮ ӈэвыˮ.

Тарця ненадо фестивальмʼ Собянина Любовь Дмитриевна тидхалембида. Пыда таняна ӈопой паӈгхад перенаˮ тэнзнаˮ культураʼ серо няˮамби. Ямалхад ӈэдалёрмыˮ нинаˮ еˮэмнанда сейхад миндя вади мэˮӈаˮ: «Ӈулиˮ сава сермʼ минрен. Сит нядˮмяць ӈока яӈганя тэнзˮ ненэцие торомдаваˮ. Мариецˮ, удмуртˮ, чувашˮ ӈэдакыˮ, тамна ӈаниˮ. Тад нерняʼ серод тидˮ миӈаяˮ. Пилиˮ ӈобкад перехэваˮ. Тованда похона нинаˮ ӈаниʼ манэˮинаˮ».

Галина Кинчинаʼ падвы


0

0

0

0

0

0



Темы