Харта харбёкоця | «Красный Север»
0°C

Няръяна Ӈэрм

Харта харбёкоця

Тандаяʼ вадёданаʼʼ ӈацекыʼʼ поӈгана нерняʼ ӈэдидоʼ , тохолко ваʼʼ ёйдоʼ таняʼʼ. Ӈ ниʼʼ нидоʼ няндоʼ сыраць ӈ ниʼ варемдоʼ мэцетыʼʼ. Тарцяʼʼ няхатоʼ енасетыʼʼ.


Нямэхэна ӈ рмʼ терʼʼ тохолкодаʼʼ ӈ цекыʼʼ пирдырма ӈ сь. Ямалнаʼʼ тодоʼʼ хардахат маʼʼ лыць. Та мальӈгана Тасуʼ яхад товы не ӈацекымʼ торомдадамзь. Лахарёвнанда хамэдабʼʼ , ӈулиʼʼ харбё тоʼʼ олхась. Тохолковаʼ иланда, мята терʼʼ нямна лаханась:

- Мань Ӈэдяӈгад тодамзь. Нисяхаюниʼ -небяхаюниʼ тыʼʼ мякана илеӈахаʼ. Нюдяко ӈэбниʼ сидя поʼ хадахаюниʼ няна иледамзь. Пуна нисями сиʼʼ ми хойʼ няʼ ханась. Ӈацекэӈэ мале сянваʼʼ : сидя ӈарка нями, нюдяко хасава нями, няхарʼʼ не нями. Хуна хынёсиʼʼ илеваʼʼ. Хойʼ няна малкосетыдмʼ. Мядʼ мюй манзаи пэрцедымʼ. Не няхаюниʼ , небями нядабасетыдмʼ. Нюдя ниниʼʼ сянакултамбасетыдмʼ. Пудана сидя поʼ Ензяʼ няӈы яхана илеваʼʼ. Небяхаюниʼ -нисяхаюниʼ пуняӈы яханаʼʼ хэванʼ харваӈахаʼ. Нюртеʼʼ эʼ Газ-Саляхана тохолкудамзь. Тедаʼ Ӈэдяӈгана интернатхана иледмʼ. Хасаваюдимдей классмʼ пэрӈадмʼ. Тэри нидмʼ мэсетуʼʼ. Ӈамгэхэв сертавандадми хосетыдмʼ. Ӈодякоход хуркариʼʼ паскойʼʼ ӈаво паӈгалпасетыдмʼ. Мадавы сэдыба теневадмʼ. Ханяӈэхэʼʼ на не ӈацекэӈэ харʼʼнаʼʼ помнанаʼʼ лаханакурцетываʼʼ. Выӈгана иленаʼʼ нинаʼʼ тензебтембасетываʼʼ.

Хуркариʼʼ серкаʼʼ на ваʼʼ лёй ӈ эвы

- Тохолковани ямбанʼ ваʼʼлёй ӈэвани еʼʼ эмня ненадумдаʼʼ ми недвоцетыдмʼ. Хуркариʼʼ олимпиадахаʼʼ на мэсетыдмʼ. Ӈудани терад няʼʼ амсетыдмʼ. Тарцяʼʼ пирдырмахаʼʼ на ӈопойри предметмʼ ниваʼʼ пэрцетуʼʼ. Школьной Советхана тарасетыдмʼ. Ӈэрёʼ школанаʼʼ президентад тэрабиць. Сиʼʼ ми тэравандиʼʼ пондʼ падвыць. Тохолковахана вареми мэцетыдмʼ. Харвобтанаʼʼ уроканиʼʼ : луца вада, математика, ненэциеʼʼ илʼ. Тохолковани хавна тараванзь ханцетыдмʼ. Мале сидндет поʼ таняна мэдмʼ. Хуркариʼʼ ненадоʼʼ , хэбидяʼʼ яляхаʼʼ на тарасетываʼʼ. 2024 похона Москванʼ ханʼʼ ӈаваць. Ӈарка маркана «Сокровища Севера» фестиваль ӈась. Тодоʼʼ яхат мядонда ӈокась. Сиднаʼʼ няхаромдэйӈэ тэраць. Тедахавʼ экзаменхаʼʼ хамекудмʼ. Малеʼʼ мяхадани ханяна тохолковани нямна ими ядэрӈа. Тедариʼ пунси.

Анфиса Яройʼ манзаравамʼ ӈаниʼ теневада. Таʼ нёлёко ӈацекы тара тохоламбавысь. Тикымʼ ӈулиʼʼ тяхасовна вадеʼʼӈадась:

- Хардахананаʼʼ «Авангард» нюбета мякана манзарадамзь. Ӈацекыниʼʼ мунʼ мянкоцяʼʼ ӈэсетыʼʼ. Хусувэй яляʼ ӈамгэм пэрманда ӈэвами хамедёсеты. Падартʼ падыбасетын. Сиʼʼ ми тидхалембадиниʼʼ таняць. Ирыʼ ямбанʼ пирдалевась. Пуна недбями няʼʼ мавась. Тарця теневабцомʼ тохалавами ихиняни саваʼ тоʼʼ олха. Вэбаʼ ирыʼ пудана сидя сиʼʼ ив яляхаʼʼ на Сочи мартʼ ханʼʼ ӈадамзь. Яхадани ӈэдалёртаʼʼ таняць. Таддикахад тодоʼʼ хардахат товыʼʼ ӈацекыʼʼ ӈаниʼ ӈокаць. Хорʼʼ ирыʼ ӈэсондʼ таняна мэваць. Ехэрана ядембада ямʼ манэʼʼ ӈадамзь.

Ненэсянда ӈодʼʼ хусувэй тохолавы теневабцуда сяхариʼ нянанда тараӈгуʼʼ. Лаханако нями инда ядэробцо, сеянда ӈ амгэʼ нямна няркнавамʼ таремʼ хэтыдась:

- Хойʼ илми, вадами ӈ улиʼʼ харвобтав. Нянани ёльце сава. Тедаʼ илебейʼʼ ненэцяʼʼ ӈокаюмʼ пелядоʼ манзаядамдоʼ тохолаванзь ханʼʼ ӈаʼʼ. Ты пэртяʼʼ тянюмданаʼʼ. Ӈаркаʼʼ ненэцяриʼʼ хаюрӈаʼʼ. Тыʼʼ мякнани мэванʼ харвадмʼ. Едэй яӈ амдана илаӈгана нензелʼʼ мана илеваʼ еʼʼ эмня тохолко ӈаниʼ тара.

Руфина Окотэттоʼ падвы


0

0

0

0

0

0



Темы