Няръяна Ӈэрм
Хартоʼ ваˮлёйˮ ӈэсетыˮ
Хэвы ирынаˮ пудана ныланаваʼ яляхана «Полярный круг» нюбета пирдырма ӈась. Тевʼ ёльцяӈгана хусувэй поʼ сертабасетыдоʼ, тедаʼ сибимдейʼ мэваʼ маˮлюрӈаць. Ӈокханда ёнарˮ няхарˮ юрˮ ненэцясь. Харадʼ терˮ мядʼ терсавэйʼ пинʼ тарпыдаць.
Ненэциеˮ мандалˮ поӈгана ӈацекыˮ, илебейˮ няби ӈармыˮ ненэцяˮ таняць. Тохолкодаˮ ӈэдакыˮ, ӈацекэхэˮна манзаранаˮ, тамна ӈаниˮ тодоˮ организацияхат ӈэдаˮ — малʼ тикахана мэць. Ӈэрмʼ терхав ӈулиˮ ӈокась. Ханяӈыˮ Хоˮ яʼ саляʼ, Яр-Саляʼ, Сёяхаʼ няд товыць. Сюрбертаˮ нинаˮ маниенаӈэ сарюнаˮ помна нинаˮ ӈатейнаць.
Нитоʼ нерня 500 метраʼ хунатʼ мэнаˮ хаяць. Няхатата мерʼ хасава ӈацекэця тось. Пудандоʼ 3 километрʼ хунатʼ сюрамбыдаць. Хасавахат нита нерня Хоˮ яʼ саляʼ тер Роман Талеев ӈадимясь (миманда ёльцьʼ — 0:11:43). Нехэт Харпʼ тер юкад вата тет пота не ӈацекы мереˮӈась (миманда ёльцьʼ — 0:13:36). Нябимдейӈэ Хальмерˮ Седеˮэхэд ӈэда Ксения Тэсида тэвыць (миманда ёльцьʼ — 0:13:44). Сюрамбаˮманда пуд таремʼ мась:
— Тасуʼ яʼ няд няхарˮӈэ товаць. Нянани товы няхаюни Антон Сэротэтто няби Екатерина Тэсида. Антон юˮ километрмʼ мэванзь мэ. Екатерина — сидя юˮ ӈопоймʼ. Сюрамбабˮ, ӈулиˮ тоенась. Тарця сарю нумгана ёльце тецись. Идеˮнаˮ тялнариˮ хаюрӈаць, сехэрэваˮ садаӈэ хаясь. Сюрберкава мань ӈобӈгэвʼ ханцетыдмʼ. Тюку пирдырмаʼ нямна хусувэхэт сёбарˮ няхаюˮни няд намдадамзь. Неноховавна сюрберць пэˮмами похорт яӈгу, тандаяркаʼ пэйваць. Нюртеˮэʼ тоенасеты, тедахавʼ тохолана тоˮолхав. Мале ӈока пирдырмахана мэдамзь: Новой Уренгойхана ӈэвы «Забег.РФ» няби «Зелёный марафон», Новой Уренгойʼ няна няби Харпхана мимы «Северный характер». Нерняʼ хаˮмороˮмини таняна ӈаниʼ таняˮ. Сюрбермаʼ хавна ӈэрмʼ терˮ сянакубцˮ тэнз минредмʼ. Сёбарˮ иламʼ школахана тохолковани мальӈгана пявась. Пуна ӈарка харданʼ тохолкованзь хэвани серʼ тикы серˮми малевась. Тедаʼ «Дом творчества» мякана манзара, ӈацекы «конструирование»мʼ няби «моделированием»ʼ нюбета серкʼ няʼ тохоламба пявани серʼ ӈаниʼ сюрберць таславась.
Няхарˮ километраʼ хунатʼ ханˮмыˮ нитоʼ пуд 10 няби 21,1 километраʼ пиртʼ пыхыдадоʼ падвы хаӈаць. Ксения сюрамбаванда няхаюта няна хаясь. Антон няби Екатерина нитиʼ поӈгана нуӈаханзь, тарензидиʼ тэри саваць, хамэдыхынзь. Пыдиʼ торомбэйхаʼ, ваˮлёй сёбаркʼ. Хэвханандиʼ сидтиʼ тоˮолхаˮ нидиʼ нуць. Хусувэйдоʼ варемда мэˮманзь, ныхымда манэˮлабтаванзь товы. Поӈганандоʼ Ямалнаˮ тодоˮ хардахат ӈэдаˮ сёбарˮ ӈулиˮ ӈокаць. Россиянаˮ ӈаниˮ хардахат ӈэдаˮ ӈаниʼ таняць.
Мале понʼ нуˮмахаданаˮ 10 километраʼ хунатʼ сюрамбадаˮ ӈадибелыдаць. Нябимдейӈэ Паютеˮэʼ тер Антон Сэротэтто тэвыць (миманда ёльцьʼ — 0:31:44). Нехэт няхаромдэйӈэ Хоˮ яʼ саляʼ няд ядэрта Мария Худяʼ тось (миманда ёльцьʼ –0: 43:24). Нитоʼ пуд сямянхат понʼ сюрамбавыˮ ӈадиберць пэйдаць. Няхатата мерета хасава Новосибирскʼ няд ӈа. Нехэт — Сыктывкар. Ненэй ненэцяӈгат Хальмерˮ Седеˮэʼ тер Екатерина Тэсида матдомдэясь. Сидндетимдейӈэ тэвавы ненэцяʼ ӈэсондʼ ӈудаʼ терхана, есяхана митерпидонзь. Нюртейӈэ тэвавэхэʼ 100 ёнарˮмана няˮамӈаханзь. Сидндетимдейӈэ товэхэʼ 55 ёнарˮ есяˮамна недвоˮӈаханзь.
Сиддоʼ ӈопой сава серˮ маˮла — харвабтана сюрберма сертоʼ. Ӈобтʼ маˮлёваханандоʼ мэбеˮмамдоʼ, ӈобнзерˮ ӈэвамдоʼ манэˮлабтамбиˮ. Тюку минрена сертоʼ Ямалхананаˮ Сензувна илеваʼ поʼ, Россиянаˮ тиӈгывна Ӈобˮ няюʼ нятва поʼ, округнаˮ ӈэвахана мэна ерванаˮ «Ни дня без движения» акция едʼ ӈа. Пыхыдадоʼ сензумдамбвандоʼ хавна нядаӈгуˮ. Ӈаркаˮ ненэцяˮ сюрбермандоʼ няюʼ есямʼ мипиць. Есьдоʼ хаӈгурта ӈацекы нядабаваʼ няю серода минрена «Ямине» фонданʼ ӈэдарэйдонзь.
Анна Яптикʼ падвы
