Илаӈгананаˮ вадинаˮ таняӈгуˮ | «Красный Север»
0°C

Няръяна Ӈэрм

Илаӈгананаˮ вадинаˮ таняӈгуˮ

Нюдя пэвдэй ирыʼ сидя юˮ сибимдей яляхана Москвахана Россиянаˮ тиӈгывна хареˮ вадахатоʼ ӈацекы тохоламбадаˮ маˮлюрӈаць. Съезданʼ яндахат товыˮ сидя яляʼ ямбан педагогической университетхана манзараць. Вадитоʼ нямна няхарˮ юрˮ хибяриˮ ӈобкана тарана серо тасламбиць.


Сидя яляʼ ямбан школахаˮна, институтхаˮна, колледжхаˮна вадамʼ минренаˮ, тамна ӈаниˮ сяниˮ тэнзˮ площадкахаˮна мэць. Сямянхат юнетидоʼ манзаидоʼ манэˮлабтабиць. Тохолковахана несэйвана ӈадимдевыˮ серотоʼ нямна лаханаць. Вадамʼ теневанаˮ вадеˮмэдоʼ, намдавэдоʼ ӈокась.

Тамбир ӈарка маˮлёвахана Ямалхад, Ненэциеˮ округхад товыˮ ненэй ненэцяˮ нинаˮ ӈаниʼ таняць. Поӈгнандоʼ Ирина Нюдяковна Вануйто мэсь. Пыда Яр-Саляʼ школахана ӈацекы ненэцяʼ ваданʼ тохоламби. Пыда тарця вади хэтась:

— Мань Ямалхана, Яр-Саляхана мале понʼ хареˮ ваданʼ хойхана мюсерта ненэциенаˮ ню тохолабидмʼ. Ӈацекыниˮ пэдаваˮ, вадамдоʼ теневадоʼ, олимпиадахана паднасетыˮ, конкурсхаˮна нерняʼ хаˮморцетыˮ. Минрена манзаями савуˮӈав. Ӈацекы тохоламбадаӈэ маняˮ илеванаˮ ямбанʼ тоходанаваˮ. Тюку яляʼ Москвахана ӈока несэй ӈавэ намдаваˮ, ӈаниˮ яхат товыˮ нинаˮ лаханакурць няˮӈаваˮ. Маняˮ хареˮ вадава тюˮуʼ минреваˮ, нерняӈы илаӈгананаˮ таняванда еˮэмня ӈацекынаˮ тохолабиваˮ. Съездхана мале сян площадкахаˮна мэˮдамзь. Тарця маˮлёва тара, тохолкова хусувэй хибяриʼ иламʼ нерня пэрӈаˮ.

Парасковья Ивановна Выучейской Ненэциеˮ округхад товы. Пыда ӈодˮ харта яхананда ненэй вадамʼ минренаӈэ тара. Съездʼ нямна таремʼ лаханась:

— Сидя яляʼ ямбанʼ тэтнаваць, хариˮ лахарёнаˮ мэˮӈаваць. Хуркариˮ таранаˮ ӈавэ манэˮӈаваць. Вадамʼ тохоламбавахана несэй ӈавэ тасламбиваць. Ӈаниˮ яхат товыˮ нинаˮ няць ӈобкана теневабцунаˮ ӈокамдамбиваць. Няхатанаˮ тоходанаваць, ӈацекыˮ тотревʼ сянакуваць, ӈаниˮ тэнзˮ вадиˮ муно вадеˮӈаваць, ехэранаˮ вади тохоламбиваць, хыноˮӈаваць. Тикыʼ хавна учебникˮ, учебной пособияˮ, падна мэтаˮ тетрадьˮ выставкамʼ манэˮӈаваць, таранадаваˮ ховаць.

Съездхана мэвыˮ сидя яляʼ ямбанʼ пэрмыˮ серодоʼ падартʼ падыдонзь. Тикыʼ поӈгана «полилингвальной образование»ʼ нямна намдавыˮ. Тарця тохолковахана ӈацекы мале сян вадавна ирсуˮ тохоламбидоʼ. Тамна научно-методической базаʼ вадёданвамʼ вадеˮмыˮ. Тохолкоди несэйвана тидхалембавандоʼ еˮэмня едэй мутры мэць табековыˮ. Хариˮ вадамʼ минрениˮ нядˮми ӈарамдаванзь таславыˮ.

Россиянаˮ тохолковаʼ серо няˮамбада министерство, яханатоʼ манзаранаˮ ервˮ вадамʼ минрена институтʼ еˮэмня яӈга падармʼ хамедаць. Таняʼ хариˮ вадамʼ тохоламбаваʼ няюʼ ватомʼ паклець. Маняˮ ӈарка яхананаˮ 2036 поʼ ӈэсондʼ манзаравандаˮ тохолковаʼ сермʼ нерняʼ минреваʼ няюʼ стратегиямʼ манэˮсарӈаˮ. Ӈани похона ӈадимбата тара. Тедаʼ Москвахана ваеравы съездʼ резолюциянʼ падвыˮ серˮ ӈобтикы таняʼ паклевыˮ ӈэӈгуˮ.

Автор: Юлия Талееваʼ падвы


0

0

0

0

0

0



Темы