Няръяна Ӈэрм
Ирината илам' падвы
Ӈарка пэвдей ирыхына сидна’’ Борис Григорьевич Шушаков ма’’лась. Няна’’ тандая’ падвы «Становление» нюбета книгамда ваде’’ӈась.
Маня’’ редакция’ манзаранаӈэ ӈопой паднана няна’’ лахарён’ инзелеванзь хан’’ӈаваць. Сидна’’ тотрев’ товы ӈока ӈэвысь. Ненэцие’’ поӈгана мята тер’’, сава’’ нида, теневанида мэць. Хуркари’’ организацияхат ӈэда’’ ӈани’ товыць. Яӈга вадам’ минренада, сита лаханако нятада танясь, пыда тарем’ мась:
— Борис Григорьевич ӈули’’ мер’ евакоӈэ хаёвысь. Нисянда яӈгума’ мальӈгана тет ирыда ӈэвы. Небянда яӈгумб’’ си’’ив поданда хэвы. 1957 похона Тазовский харад’ школан’ тохолкованзь ханавэдо’. 1968 похона тикэмда ёльцевэда. Пуна Тюмень’ няна тохолковы, «Экономика труда и социологии» серм’ торомдамбавы. 1970 по’ ӈэсонд’ армияхана мэвы. Тикында пуд таминда манзара пэвы’’. Ханярина манзаравы: Тюмень’ няна ӈэда станкостроительной заводхана, ПО «Ямалрыба» заводхана, округна’’ серо минрени’’ мякана, ӈэрм’ тер’’ серо тасламбада департаментхана.
Тоенана ил’ сита тохолавы
Тад’ тяха’ сидя ю’’ понда ӈэва’ мальӈгана хурка ненэця’ ӈэ’’мямда хонрамбись. Маня’’ ӈани’ намдаван’ харваваць, Борис Григорьевич вахалмарим’ ӈатеваць:
— Ӈока’’ по’’ хая’’, тензибтева’ пирхарт’’ ни’’ ӈа’’. Тазовский хардахана сямян ӈамгэн’ тухудамзь. Ӈадьбята армия нянани нензелць, мякатато’ товы’’ няхата’’ни ваӈу’’ӈадамзь. Тамальӈгана хар’’н сямян манзаям’ пэрць пир’’ӈадамзь, тамна нянани мэвы’’ нини тохоламбасетыдм’. Дальний Восток’ няна сидя по’ мэдамзь. Мякани тэв’’махадани тохолковами тамна’ тяха’ Тобольск’ техникумхана пявась. Тикыни пуд пыхыдами Тюменской университетан’ падавась.
1999 поход 2007 по’ ӈэсонд’ ӈэрм’ тер’’ серо тидхалембада департаментхана манзаравысь. Теда’ таняна манзарана’’ сита манэ’’манзь товыць. Ӈуданданадо’ Ульяна Каленюк нянда тарця вади мэ’’ӈась:
— Ненадо яляхананд хэвхананд мэвами ёльце сава. Нит иле’’ми падыбавар саць тарана сер’’, тикэмд тяхари’ минред, етри’ варемд мэс’’, сензан’ ӈа’’. Падвэмд толаван’ харвав, маси’’, Едэй по’ ныланава’’ яляха’’на толаӈго ӈамдаӈгув’’.
Паӈгода ӈэрм яхад пере’’
«Становление» книгамда юкад вата’’ по’’ падыбавэдась. Харта паӈгота, ирината, хаданата нямна ӈа. Пыда иле’’мяда ӈани’ хибяхарт иле’’мя’ то’’олха ни’’ӈа’’. Ӈобаӈгуна мята тер’’ илам’ тохоламба, ханяд ӈэвамдо’ тасламба пявы. Тад пуна намдавыда падарт’ падыба пявыда. Сяхаӈгав’ луца ирида танявы, нюмда Александр Шушаков ӈэвы. Ирида пухуцяданда ненэй нем’ Нейко (Анна) Тёрм’ мэвы.
— Ӈавна’ Мамеев васкуй луца Тазовский хардахана илевы. Тобольск хардан’ тэмдорманзь хан’’манда мальӈгана сита нядабададанда ӈацекы хасавам’ Тасу’ ян’ тэвравы. Ирими ӈопой мэва яха’ варувна ядэрманзь хэсь идевы’’. Тарем’ ядэрманда сер’ паской нем’ манэ’’мы. Ненэй панытавы, ӈэбтахабида ямб’’ ӈэвы’’. Няданда хонарковы, нябир мунзявы, пя’’ помна тяха’ сэйвы. Ирими тэри пысаӈгавы: «Ханяд ӈадимя, тарця не тюкохона яӈгусянё’’». Сэй’’махаданда пякоцяхана ямда ненадумдавэда. Ӈэсыхында то’’махаданда ядэро’’мида ӈаркамбой’’ ненэцяӈг’’ ваде’’мыда. Пыдо’ мамы’’: «Я’ ерв нем’ манэпавэн. Сит ханзеркарт’’ ни мы’’, тюкохона мэсь сит ни волтамбю’’. Тад нерня’ яханана’’ илеӈгун, ӈэрм’ я’ терӈэ тараӈгун, — Борис Григорьевич ма.
Ӈока сава вадам’ намдась
Ӈопой няда «Ямал-ню’’на’’ я!» Ассоциацияхана мэна туӈгос не Анна Николаевна Корнилова тарем’ мась:
— Падвэхэнанда ӈэрм’ тер’’ ненэцие’’ илам’ ваде’’ӈа: ӈавна’ ханзер’’ илевы’’, ӈамгэм’ пэрмы’’, иландо’ хурка ӈэвы. Падвэмда толавани сер’ хар’’н ями тензибтедамзь. Ямда ӈули’’ мэнеда, янда серо’’ нямна няркана, книгада ёльце илека, хусувэй хибя толабта серо’’ӈа. Няха’’ни толаванзь мипивась, нянандо’ ӈули’’ савась.
«Минлей» ӈэсым’ ня’’амбада Галина Ачембоевна Матарас ӈобтикы вадамда хэтась:
— Нява’’ няна’’ тид’’ ӈэда иӈудм’ тэвра. Ямална’’ тиӈгывна хуркари’’ иле’’мя’’, юнета’’ мяд’ тер’’ таня’’. Падуванда пирхата ӈока. Тикахад хусувэва’’ сита тотрев’ нида пирас’’, книгам’ падва саць тоенана сер’’. Ӈани я’ вадан’ книгамд падван’ харвана ӈадимб’’, пуня’ ӈоб’’ нён ӈа’’. Падвэхэданд толаӈгода ненэць’ табеком’ хось пир’’ӈа.
Борис Григорьевич иланда нямна час’ пирт’ лаханась. Вадамда тарем’ ёльцедась:
— Иринана’’-хаданана’’ нямна падна тара, тикарихина илна’’ саир’’ нерня’ минда, невхы’’ паӈгона’’ нина’’ юраӈгу’’, нюна’’, нюна’’ ню’’ ханяд иламдо’ пя’’мамдо’ теневаӈгудо’.
Нянда инзелевана’’ хавна сё мэтаха’’ инзелеваць. Сидна’’ майбтаванзь «Вы’ сей»‘ тер’’ турӈаць. Мяка’’на’’ хэвана’’ нерцю’’ мядонзэйдана’’ тась. Мал’’ пидте’’мясавэй, сава вадасавэй книгам’ ня’’маваць.
Анна Яптик’ падвы