Манзаямда мэёвна няˮамбида | «Красный Север»
0°C

Няръяна Ӈэрм

Манзаямда мэёвна няˮамбида

Сельбяʼ няна, вэбаʼ ирыʼ сидя юˮ сибимдей яляхана садикхаˮна манзаранаˮ хэбидя ялямдоʼ мэцетыˮ. Округнаˮ тиӈгывна тарця сермʼ минренаˮ ӈока. Хусувэй хибядоʼ варемда мэць нерняʼ пэрӈада, ныхымда мэць мэёвна няˮамбида.


Тандаяркаʼ садикхана манзара пэвы ненэцяӈгад хонаркудамзь. Анастасия Пирчиковна Ӈокадэтэйʼ Яр-Саляʼ хардахана «Яляʼ сэвкоця» («Солнышко») нюбета садикхана ненэй вадамʼ минренаӈэ тара. Пыда няхарˮ поʼ тяхана Новый Портʼ няд таняʼ тэвавыць. Тедаʼ мале тикы серта сававна торомдавэда. Ӈавна ӈарка марадʼ няна А.И. Герценʼ нюмамʼ мэта университетхана тоходанась. Ӈэрмʼ терˮ институтмʼ малеˮмяхаданда ненэй вадамда тамна минаць мэць пявэдась. Вадавнанда невхы ирината мэˮмы вада сита ӈобӈгэвʼ нядаби, иламда ялэхэˮ сибимдамби.

Сидяӈг: tykocha няд ханавы
Сидяӈг: tykocha няд ханавы

НЕНЭЦЯʼ ВАДАʼ НЯМНА

— Хусувэй ненэцяˮ яʼ сярʼ ниня сейхад мэта вадада таня. Мань вадами — ненэй вада. Илевани ямбанʼ сиˮми нерняʼ минре. Ханярина мэбˮнани сиˮми лэтамбада тоˮолха ӈэсеты. Сяхаринда таремʼ тасламбасетыв — харˮнаˮ вадаваˮ теневабнаˮ, мэнебнаˮ тара. Нюдя ӈэдахандоʼ хареˮ вадавна пэрпанаˮ тикэрихина ихинанаˮ таӈгаӈгуваˮ. Ялэхэˮ хареˮ вадаваˮ мэква мэˮӈаваˮ. «Яляʼ сэв» мякананаˮ лаханако, вадиˮ хари вадеˮӈаваˮ, хыноˮӈаваˮ. Сянаковаʼ ёльцяӈгана хусувэхэт лаханакуваˮ. Яӈга лохокоʼ мюʼ маˮламбасетын. Ненэй мядиковаˮ, хуркариˮ ненэйˮ сянакунаˮ таняˮ. Тад ӈобтʼ тэвбанаˮ ненэй вадаваˮ сёдревʼ, лохортакоʼ тотревʼ етриʼ хайнасеты. Мань тохоламбадиниˮ самляӈг-сиˮив потакоцяˮ, пелдоʼ школанʼ хэваʼ пирˮ. Ненэй ваданʼ ядэрмамдоʼ, нивамдоʼ нисянадоʼ, небянадоʼ тасламбидоʼ. Манзяв малʼ няни турцетыˮ, малʼ ханабасетын. Сидя садикхаʼ помна манзарадмʼ. Ӈокханда пэрта группами хасава юˮ. Ӈацекыниˮ няʼ сянакори сянакосетываˮ, ӈопой яхана ӈамдёвамʼ ӈобˮ нидоʼ харвабтасетуˮ. Тад товандаˮ яляхаˮна мультикмʼ сертаба пяӈгуваˮ, ӈоди вадетаваˮ. Ӈамгэмʼ тохолаˮмамдоʼ видеороликˮ серʼ вадетадоʼ, таремʼ ӈаниˮ нидоʼ тохоламбаӈгуˮ, — Анастасия Пирчиковнаʼ вадамда таремʼ ханада.

Садиканʼ ядэртаˮ вадамдоʼ теневавамдоʼ, нивамдоʼ няданда хонрамбидамзь. Пыда маˮнисяв, хардахана вадёдананаˮ небянатоʼ, нисянатоʼ ненэй вадавна лаханабˮ ӈодˮ, вадамдоʼ ехэрадоʼ, мяканандоʼ нидоʼ мэсˮ. Таддикахад табекомʼ нёдаˮ — садиканʼ тованда луцаʼ вадамʼ мэпта сероˮӈа. Няни вадавна, пуна ненэй ваданʼ тохоламбаваʼ ёльцяӈгана ӈулиˮ тоенанараха. Маˮнисяв, хуркариˮ едэй мутраˮ нядˮмяць тохоламбин, невхыˮ падарˮ тедаʼ ныхысялмаˮ, етя вадавнандоʼ лахананиˮ едʼ таславыˮ. Маняˮ ӈобˮ ирсуˮ сидя вадамʼ мэˮӈаваˮ. Тюку поʼ мультстудиямʼ мэˮманзь пэрӈаваˮ. Нюртей поʼ грантʼ есиˮ нядˮмамʼ «Новый учитель Ямала» конкурсхад, «Воспитатель Ямала» номинацияхана няˮмадамзь. «Тукоця» нюбета нюдякоця музеймʼ сертаваць. Ӈопой поʼ хэˮмяхад проектами округнаˮ тиӈгывна няхаˮни вадепани тараӈгу.

ТЕНЕВАБЦОДА ӇОКАМДАМБИ

Ямалʼ ӈардавна ӈаниˮ манзаранаˮ нита тотревʼ Анастасия Пирчиковна етриʼ тохолкурӈа. Едэйвана «Яляʼ сэвкоцянʼ» тэваванда мальӈгана «Ступени мастерства» пирдырмахана нябимдей янʼ хаˮамвыць. Харта пыхыдамда нерняʼ пэрманда хавна ӈацекыда ӈаниʼ конкурсхаˮ ӈэдарамбида. Пыдоʼ «Фонд поддержки родных языков», «PRO воспитателя ЯМАЛа» конкурсхаˮна, округнаˮ, райондоʼ тиӈгывна миндаˮ пирдырмахаˮна нюртейˮ, нябимдейˮ ӈэсетыˮ. Хартоʼ садикханандоʼ минренадоʼ ӈаниʼ ӈока, ӈопойдоʼ — «Искорки Севера». Вадиˮ тэнзˮ яляʼ едʼ хуркариˮ сянакубцˮ сертабиˮ.

Няхаромдэй помда таӈга пявэда. Тедаʼ пыда торомбэй, нятаˮ нида, ӈацекыда торомдавыда. Садиканʼ тюбта, харта мяканда тюӈгана тоˮолха. Маˮнив, тедахавʼ сава, садиканʼ тюӈгудмʼ, ӈацекэхэˮни хандадмʼ, ӈамгэмʼ пясь таравахад ӈобˮ теневадмʼ. Ханяӈэхэна «Лимбя» нюбета ӈэсынʼ хэсетываˮ, таняна ненэй ненэциеˮ илаʼ нямна лаханасетываˮ. Нюртей похов тоенаркась, масиˮ, хэвхананиˮ ӈаркамбойˮ ниниˮ мэць, сиˮми нядабиць, тюку яляʼ ӈэсондʼ табекудоʼ нёдэян. Ханзерˮ манзаравами нянани ӈади: едэйвана тохоламба пявыни ненэй ненэциеˮ, вадаʼ нямна ӈобˮ ехэраˮ, нябиниˮ небо няни турмыни тамна мандˮнимˮ: «Мань тикымʼ теневадмʼ, техэмʼ теневадмʼ». Манзаямʼ теневавахад, тяхасовна минревахад ӈа, тикахана ӈацекэхэˮнат нюрцямʼ ӈэӈгу, нянд етриʼ маймбаӈгуˮ. Хэбидя яляʼ едʼ няхаˮни, тандаяʼ манзара пэвэхэˮ таремʼ мандадмʼ, сенздаˮ ӈадаˮ, мятаˮ тер нёйдаˮ юрыбюˮ, етриʼ тохолкурӈадаˮ.

Анна Яптикʼ падвы


1

0

1

0

0

0



Темы