Нерняриʼ сюрмби | «Красный Север»
0°C

обновлено: 04:14, 16 июля 2026

Няръяна Ӈэрм

Нерняриʼ сюрмби

Юнета сёбарˮ ненэй ненэцяʼ няваˮ, Альберт Окотэтто ямб сехэрэмда тедаʼ мале нябимдей иры пирдалембида. Маӈгтыˮ ирыʼ нюртей яляхад Москваʼ няд Ӈэрмʼ няʼ харта яˮалринда нэкалˮӈадась.


Сюрмбаванда ямбанʼ интернетʼ мутравна ненэцяӈгˮ ханяна мэванда нямна паднасеты. Ӈокханда сехэрэнда ямбдада — 3200 километрʼ пирˮ. Пуданда юдʼ мянʼ ехэрана ямʼ хаеӈгу. Неняӈгˮ ирыʼ юдимдей яляʼ Хабиˮ яʼ варанʼ тэвавыць. Югорскхад Советскийʼ ёльцяндʼ таняна иленаˮ сёбарˮ ненэцяˮ нянанда сюрмбавыць.

Альберт ёльце вырэй ӈэрмʼ тер. Ханяӈэхэна ӈулиˮ яˮавласеты. Хусувэй яляʼ 55-60 километрмʼ пирдалембасеты. Сямянхат ӈока километрмʼ ӈопой яляʼ тяхаʼ Таёжный нюбета хардахад Советскийʼ няюʼ сюрмба мадавэда. Таʼ мальӈгана 73 километрмʼ пирдалевы.

Таремʼ сюрмба хуркариˮ паскойˮ я хомби, ехэранаˮ яʼ тер торомдамби. ВКонтакте страницахананда падсетыда. Ӈопой юнда ёльце илекась:

— Нюдя ӈэвани мальӈгэхэд боксхана тароˮмамʼ харвабтадмʼ. Таʼ мальӈгана Костя Цзюʼ сидяӈг мяканани танясь. Тамна Москва маркана таславась: «Сехэрэни ниня Серов нюбета харад таняӈгу. Таняна ӈавнанда ненадо сёбарˮ илесь. Тикы хардакомʼ манэць тараӈгу». Ӈавэдана Серовʼ хэванʼ тэввани серʼ сиˮми таняӈы яʼ тер Павел нядась. Владимир Цезаревич Черниʼ мятʼ мядоманзь хаянинзь. Таремʼ мань юнета сёбармʼ тохоламбавы ненэцямʼ лахана няˮӈадамзь. Пыда ӈавнанда Константин Цзюʼ тренерӈэ таравы. Ихинани ӈацекэдревʼ ӈулиˮ маймбидамзь. Ӈудани терӈэ няданда харта падвы толаӈгобцямда няˮмадамзь. Мякананда сеӈгадамзь. Тикы ялями понʼ тенеӈгув.

Хабиˮ явна миманда мальӈгана Альберт тарця юнмʼ ӈэдабтась: «Мале сян яляʼ ямбанʼ интернетʼ мутравна лахана нив пиратˮ. Сехэрэни ниня ӈобкарт харад, лапка яӈгода. Сиˮми нёдаˮ ёпюˮ. Серониˮ саваˮ».

«Няръяна Ӈэрм»хана паднанаӈэ нянда ӈаниʼ лаханаваˮ: «Нерняриʼ сюрмбюˮ! Неняӈгˮ, сарё, сата мерця сит нёяˮ табˮламбюˮ. Яʼ поӈгана нядаӈгодар ӈока ӈэя».

Галина Окотэттоʼ падвы


0

0

0

0

0

0



обновлено: 04:14, 16 июля 2026

Темы