Нерняӈы яляваˮ | «Красный Север»
0°C

Няръяна Ӈэрм

Нерняӈы яляваˮ

Ты пэрмаʼ нямна учёнойˮ вэва вади мэˮӈаˮ. Маˮнимˮ, тадʼ нерняʼ яʼ сярʼ ниня таремʼ саць ядембабˮ, юрˮ поˮ серʼ ӈулиˮ тэсяламдаваˮ. Хусувэй поʼ илебцяˮ тянюворӈаˮ. 70-90% пирувна тыˮ тянюмданаˮ. Ӈэрмʼ яхананаˮ 2020 поход +2,1°С пирувна ядемя, тыˮ ӈокдадоʼ 56% пирувна тянюмя. Нувонаˮ тамбирӈэ хаёбˮнандоʼ тюку мэта юрˮ похоˮнанаˮ тынаˮ тэмзаӈгудˮ.


Тасуʼ явʼ няд ӈобˮ ненэцямʼ, Николай Оковаймʼ лаханако няˮӈаваць. Редакцияхананаˮ сававна теневана няваˮ. Пыда ты пэрмаʼ нямна таремʼ лаханась.

— Выӈгы илмаˮ тедарихив таняӈгу нивˮ, ваднахаванда ханзерˮ ӈэбцу? Ядоʼ вомаˮ, ненэцяˮ тэхэтатоʼ юраӈгаˮ. ханяӈыдоʼ хардахана илеˮ, тыдоʼ няхарˮ сян иры маˮлавдавэйˮ ӈэӈгуˮ, тэри таняʼ маˮламбидоʼ. Пода ю ӈаниʼ — хоянʼ тандаяʼ ханӈаˮ. Тикы тыд тянюворӈаˮ, есяʼ ютерˮмана пэръядоʼ. Таремʼ мэнахандоʼ ты пэртя хаёда ни яӈгодˮ. Ӈобˮ, сидя ненэциенаˮ сававна илеˮ. Тыдоʼ сававна мэˮэйдоʼ, пахаламбидоʼ, янемдамбидоʼ. Ханяӈэхэбинаˮ тэхэтатоʼ таминдо ехэраˮ, Ӈэдяӈгад малко ханӈаˮ. Сидя сян яля яӈгодаˮ, тыдоʼ маˮлаˮ ӈаниʼ тоˮ, ирыʼ вэс хардахана мэˮ. Индя серʼ ядэрта тэрˮ ханяӈэхэна нядасяда ямʼ варепадакы, нараʼ вынхалаӈгаˮ, суˮлякоˮ хаӈгаˮ. Ваднанда тынаˮ яӈговаʼ серʼ ӈаˮ, ямдоʼ хартоʼ вомдадоʼ. Телефонˮ, интернетʼ мутры лэтамба ӈопой яханатоʼ таӈотоʼ, сыритоʼ илеˮ. Невхэхэна мюсерӈаваць, таʼ мэлбинаˮ таняць, сыраʼ ӈаниʼ хэвняна мэсетываˮ. Тедахав мюсерта ненэцьʼ яӈгу. Ӈамдёдадревʼ илеˮ. Ханяӈыˮ Танамʼ сятʼ варетоʼ тэворӈаˮ. Таминдоʼ ӈамгэʼ пиркана пуняʼ пяӈгудоʼ. Ӈэрёй ханиˮмамда тикахана ӈатедоʼ. Тикахавахад я ханзерˮ сава ӈэӈгу?

Ӈани ӈобˮ няваˮ Ямальской районʼ тер Никита Сэротэтто таремʼ мась:

–Ненэсянда учёнойˮ вадавна ӈэваʼ серʼ ӈа. Тынаˮ маняˮ ненэцяӈэ нинаˮ лэтрамбюˮ. Тэваˮ мирӈэ хая. Хусувэй ӈэрёʼ ӈавкынаˮ есяʼ ханоˮ еˮэмня хабарпинаˮ. Тикаваˮ тедаʼ малсяламда тоˮолха. Ханяӈыˮ ненэциенаˮ ханяцей тэтерӈаˮ. Тарця ненэциет иландоʼ саирˮ ӈаниʼ яӈгама. Тыʼ илʼ тарця ӈамгэ — ӈопой яляхана ёць пиртар. Тикахана ӈулиˮ ӈамгэртасяламданʼ, хибяхартахана нин тараӈгуˮ. Ӈадьбята ненэциенаˮ тарця ила нива товаʼ еˮэмня ӈахакуд хуняӈы яляндоʼ нямна ибедорпатоʼ тара. Мюсерта ненэцяˮ тэсялмбатоʼ — иландоʼ яӈгода. Тедаʼ тэхэтоʼ маямба хусувэй ялядоʼ нерня ӈа.

Вэнго Пэдава вадида тарцяць:

— «Харта ӈодˮ тыˮ ябхад вадёданаˮ, тикымʼ ӈока хамедавэваˮ. Учёнойˮ вадариˮ ниˮ ӈаˮ, маняˮ ӈодˮ ненэй ненэцяӈэ хамедамбиваˮ ихиня тарця ӈэваʼ серʼ ӈа, тыˮ ӈокдадоʼ тянюмбˮ, яʼ сярʼ нид тэмзаӈгудˮ. Тэри ӈобˮ мальӈгана таремʼ ни хантˮ, вадамбойʼ сусанаӈгуˮ. Тадӈоˮ илебей ненэциенаˮ ты пэрмаʼ няюʼ индоʼ ӈуˮ яӈгаˮмаˮ, сабе таняʼ ниˮ сырасˮ. Тэнʼ ниˮ тэяˮ, сибё иландаридамдоʼ пюнаˮ тоˮолхаˮ. Тарця тамна ӈэхэвабта тэваˮ ненэсяри яӈгода.

Масиˮ, учёнойˮ хэтвы вадаˮ тэри вадариӈэ хаёдаˮ. Маняˮ ӈэрмʼ терӈэ хамедамбиваˮ: «Тымʼ нядˮмяць невхы илнаˮ саирмʼ нерняʼ минреваˮ. Тикысипойˮ хареˮ пыхыданаˮ ӈаниʼ ёць пиртынаˮ». Тарця яӈговаʼ еˮэмня хусувэваˮ варемда мэпата тара. Ӈобкана нерняʼ ӈэхэваˮ.

Марина Ярʼ падвы


0

0

0

0

0

0



Темы