Невхыˮ лаханако, иӈудотаˮ вадаˮ хари теневана ненэцьʼ | «Красный Север»
0°C

Няръяна Ӈэрм

Невхыˮ лаханако, иӈудотаˮ вадаˮ хари теневана ненэцьʼ

«Няръяна Ӈэрм» газетахананаˮ паднанаӈэ хуркариˮ илека серкаˮна тарасетываˮ. Таремʼ ӈобаӈгуна Князьпохол нюбета хардакохона ёльце ненадо ялямʼ мэˮӈаваць. Таняʼ пилюˮ ирыʼ хасава юдимдей яляхана Ямалʼ терӈэ тодоˮ яхат мядоˮманзь товаць. Малʼ яʼ мидыхыд хартоʼ яхаˮнатоʼ иленяˮ тянё толырмʼ мэта ненэциеˮ яляʼ едʼ ӈобтʼ маˮлываць.


Хуркариˮ юнетаˮ янаˮ тер ядабтамбиваць. Ӈопойдоʼ — Худи Евгений Варьевич. Нянда инзелеванʼ харванаˮ ненэцяˮ таславы часʼ пиркана яӈга пя хардакоʼ мюʼ тюӈгаць. Сиддоʼ Ӈэрмʼ терˮ серо няˮамбада департаментхана манзарана Светлана Ивановна Тусида ядабтамбись: «Лахана няˮманда няваˮ ёльце юнеˮӈа: паднана, сёётэй, сюдбала ненэцьʼ. Тюку ненадо яляʼ еˮэмнянаˮ ненэй ненэциеˮ илаʼ саирʼ нямна вадамда мэта». Пуданда Евгений Варьевич лахана пэяць, ӈарка лахарёмда харта иланда нямна пядась:

— Мань ненэй ненэцядмʼ, Яр-Саляʼ терадмʼ. Ямальской районхана нюртейӈэ сюдбала ӈэвани нямна ненадумдаˮмаʼ падармʼ няˮмадамзь. Няхарˮ юкад вата поˮ ямбанʼ ты пэрмаʼ серкана манзарадамзь. Тедаʼ пенсияхана мэдмʼ. Таремʼ ӈодˮ тэри нидмʼ ӈамдюˮ. Ненэй вадавна паднадмʼ. Пьеса, спектакль падыбидмʼ. Ӈопой пэдвэми Яʼ малʼ нувʼ сармикˮ нямна ӈа. Тюку яляʼ ӈопойриӈэ харни ялрини манэˮлабтамбаӈгув. Ӈокханда сидндет тиртя сармикʼ мирбянʼ хаˮмортадмʼ. Хуркариˮ мунабцудоʼ ӈадимдеӈгудмʼ. Хусувэйндоʼ сёда няхатанда яӈгаӈгу. Ябто ӈэбта, инзеленаˮ ниниˮ минхандоʼ хамедаӈгудоʼ. Илеванаˮ ямбанʼ маняˮ, ненэй ненэцяӈэ, тиртяˮ сармикˮ нямна хуркариˮ ненадо нувʼ пуномдаˮми теневаваˮ. Тикыˮ теневабцонаˮ ӈобтикы вадетын. Тедаʼ пудана падыбадами — моноспектакль, неʼ, хасаваʼ илаʼ нямна ӈа. Ӈопойриӈэ сидя ненэцяʼ мирабцмʼ мэтадмʼ. Мидертархадмʼ ӈэӈгудмʼ. Харни падыбадиниˮ манэˮлабтамба нянани нензелˮ. Ини ядэрабцоʼ серʼ пэрӈав. Тикымʼ савуˮӈав. Тамна Анастасия Лапцуйʼ фильмхана мэдамзь. Мосфильмхана ӈаниʼ тарадамзь. «Утро охотника» хэбицяко илеˮмямʼ фильмӈэ сертадамзь. Ямбдада — 17 минутаʼ пирˮ.

Вадеˮмэда тамна ӈокась. Нянда инзеленаˮ янаˮ терˮ тодоˮ манзаида тензебтембиць. Ненэциеˮ поӈгана паднана ӈарка няваˮ мэвысь. Тикы Нина Николаевна Ядне. Харта паднабта ёльце ваˮлёй. Ненэй вадавна Евгений Варьевичмʼ иланда нямна хонрамбидась:

— Хойʼ няна соявакэн? Яр-Саляхана нивакэн сояˮ?

— Яӈго, ненэся Яр-Саляʼ лекарˮ мякана соявэдмʼ. Сиˮми ёльце ӈарка лекарˮ Эдуард Грачевич Парсомъянц няˮамвысь.

— Хойʼ няна мэсетын, вындʼ ӈэдалёрцетын?

– Илебей ӈэвани мальӈгэхэд ты пэртяӈэ тарадамзь. Мале юкад вата сиˮив похонани ӈарка ненэцяндаревʼ Яр-салинской совхозʼ ӈэсыхына манзара пэйваць. Ханенаӈэ ӈаниʼ манзарадамзь. Няхарˮ поˮ военно-морской флотхана мэдамзь. Тикыʼ пуд ты пэртяӈэ ӈаниʼ совхозʼ ӈэсынʼ хаядамзь.

— Ненэй вадавна паднан? Луца вадавна?

— Мань ненэй вадавна паднадмʼ. Тараванда мальӈгана инзеленаˮ ненэциеˮ еˮэмня луца ваданʼ тэврасетын. Таремӈгав «мини-спекталь»ниˮ малʼ ненэй вадаривна ӈаˮ.

— Падвыд ӈобтʼ маˮламбид? Книгаӈэ сертабид?

— Падвыниˮ тамна тянёˮ. Книгаʼ терӈэ ниˮ томдˮ. Сидя юдʼ мянʼ по паднабни ӈодˮ, тянёриˮ. Интернетхана ӈаниʼ нисетын ӈадимдембюˮ. Масиˮ тадриʼ ӈобтˮ маˮлабцун.

— Хойʼ няна ӈармы ненэцяӈгат намдавыд падартʼ падыбасетыд?

— Ӈахаˮ, маˮлавэми мале ӈока. Тикыниˮ ненэцяӈгˮ вадецетын. Харни ӈаниʼ ярабц мэцетыдмʼ. Сидя яля мэць пирцетын. Невхы илаӈгад тарця ӈэ нивˮ. Ханяӈэмд няхарˮ яляʼ ямбанʼ мэтар. Неноховавна вадець пявэмд малнда ёльцяндʼ тэврабат тара. Ӈарка нинаˮ таремʼ сиднаˮ табедамбасетыˮ.

— Сэдорана ненэцянд нин ӈаˮ?

— Илни ямбанʼ хусувэй манзаямʼ серта хорпидамзь. Ӈобаӈгуна небями хонрадамзь: «Неʼ бурка сэдванʼ харвадмʼ». Вадиниˮ серʼ пенидоʼ напвасавэйˮ, мадавэсавэйˮ малʼ харни сертэйнась. Тикыʼ пуд сян нидамзь сэдораˮ. Ини серʼ ӈэда манзая нивысь ӈаˮ.

Лахарёмʼ тидхалембавы Светлана Ивановна ӈаниʼ хонрадась: «Ханзерˮ тамбирувна ваˮлёйвана фильмхана яӈганя ненэцяʼ иламʼ ӈадимдемба пирӈар? Сит табедамбадар таняса? Масиˮ тохолковакэн? Харт пирувнанд ваˮлёян?» Евгений Варьевич хаця ванерабтё маˮнисявˮ: «Вадиниˮ нябимдей дубльхад падсетыдоʼ. Пиртакэв. Тохолковами яӈгу. «Белый ягель»мʼ сертабавандоʼ мальӈгана, сиˮми тохолавандоʼ еˮэмня вадамʼ мэˮӈадамзь. Ӈэваханандоʼ мэнадоʼ Владимир Тумаев сиˮми таблась: «Евгений Варьевич, пыдар харт пирӈар».

Тарця ненадо лахарё ихинанаˮ ёльце сава. Сюдбала няваˮ тамна падная. Пыда сита тоˮолхаˮ ненэцяˮ ненэй вадаваˮ, невхы илнаˮ саирмʼ лэтраваʼ няюʼ ӈулиˮ ӈарка таромʼ хаˮаврамбиˮ.

Галина Окотэттоʼ падвы


0

0

0

0

0

0



Темы