Няръяна Ӈэрм
«Няръяна мядˮ»ʼ манзаранаˮ
Ямалʼ няʼ Советˮ илаʼ товаʼ мальӈгана невхы илмаˮ янамбовна несэймданась. Ӈарка таромʼ тикыʼ еˮэмня «Няръяна мяӈэ» нюбетаˮ минревыˮ. Таняна манзаранаˮ ӈокамбой пелядоʼ илебейˮ ненэцяˮ ӈэвыˮ. Вындʼ, ёртиˮ таӈоцяӈгˮ комсомолʼ серо няˮамбадаˮ сиддоʼ ӈэдабтамбавыˮ. Нерденидоʼ 1920-й поˮ пиркана ненэцие тохоламбавыˮ. Ӈарка сайнорма сиддоʼ хаця таблавы. Ӈылека саю пирдалевандоʼ пуд едэй иламʼ сертаба ӈаниʼ пявэдоʼ.
Ӈопой тарця илебей некоця — Ольга Александровна Тренина. Пыда 1958 похона ӈани нита серʼ Ямалʼ няӈы вындʼ тохолковаʼ серо нерняʼ минреванзь хэвы. Тамальӈгэхэд мале 67 поˮ хаяˮ. Тедаʼ мале ӈармы ненэць, Салехардахана иле, няхарˮ юˮ поˮ ямбанʼ Округнаˮ санаторно-лесной школахана ӈацекы тохоламбадаӈэ таравы. Техэ ялэда тенад тензебтембасетыда:
— Тиртя ӈанохона Новый Портанʼ тэвываць. Саля явʼ лаӈгхана сиднаˮ хаець. Таняд харадʼ ёльцяндʼ тюˮуʼ пирцякаˮя хойʼ ниʼ тантаваць. Ӈулиˮ пэдэйваць. Нердена пиʼ хонё яхартаваˮ яӈгусь. Колхозʼ конторахана ӈаркаˮя бильярдхана сянакосьʼ тольʼ нина юсибтэйваць. Таремʼ ӈодˮ ихинанаˮ ӈарка сермʼ минревандаӈэ пыхыданаˮ тасламбиваць. Няби яляʼ хубтахана Марра-Салеʼ таӈоцяндʼ юнохона подермы ханхана ӈэдалэйваць. Ненэй мядоˮ хэванʼ палаткаˮяваˮ мяраваць. Тохоламбадиниˮ — 38 халямʼ хадабадаˮ хасаваˮ. Паднабцямʼ няˮамба, толаӈго тоходанаць. Ӈодьˮ ялэманда серʼ минхандоʼ ватаӈгованзь хэсетыˮ. Таняна няˮамвы халэдоʼ тэнзатоʼ серʼ тяртыдоʼ, таӈоцяӈгандоʼ тэвраӈгудоʼ. Пэвсюмяʼ нярина тохолкованзь маˮлёсетыˮ. Ханяӈэхэна хусувэй яляʼ турць яˮамсетыдоʼ. Таремʼ ӈодˮ варемдоʼ мэцетыˮ. Паднабцямʼ няˮамба нянандоʼ тоенаркасеты, ханюй икана хулцоторць торомбэйˮ ӈудитоʼ тарка пярхаˮ, ӈэсоӈодоʼ собкавэрхаˮ ӈэсетыˮ.
Юнета паднана, Леонид Васильевич Лапцуй, ӈопой манзаяхананда ӈаниʼ ӈулиˮ тяхасовна тамальӈгы иламʼ вадеˮмэдась. «Пэмбадʼ ний пэнʼ падвыˮ вадаˮ» рассказхананда луцаʼ пирибтя илеˮмямʼ падвысь. Пыда ӈобтикы ненэцие падна, толаӈго тохоламбавы. «Ӈавнанда яханаˮ едэй иламʼ сертаба сиднаˮ нядаванзь ёльце хубта яхад товысь. Иланда тэри нидась садасˮ, пыда хусувэй хибямʼ падартʼ тохолаванʼ харвась…», — таремʼ Зина нюбета некоцямʼ савуˮӈадась. Пыдаʼ илаӈгананда тамальгана ӈарка сермʼ минре нядаӈговыˮ илебейˮ ненэциеˮ таромʼ манэˮлабтавы. Тикыʼ хавна иринанаˮ, хадананаˮ ханзерˮ едэй илаӈгад, ехэрана мутрахат тосавамдоʼ ӈадимдевы.
Тамальӈгана ты пэртиˮ ӈэсыˮмана, ёртиˮ таӈоцяˮмана ӈока комсомолецˮ ӈэдалёрӈаць. Пыдоʼ ликбезʼ школаʼ манзаранаӈэ тараць. Манзаидоʼ пэвсюмяʼ няна, ненэцяˮ мяктоʼ маˮлёваʼ серʼ пясетыдоʼ. Ханяӈыˮ ӈулиˮ сававна инзелесетыˮ. Ӈанидоʼ манзетыˮ: «Манзяванаˮ нянанаˮ ӈамгэ тохолковаʼ мян. Тикыʼ хавна манзаяваˮ ӈока. Таросяда серˮ».
Тохолковаʼ хавна ненэцие едэй мутры мэць нядабавыдоʼ. Ланзякмʼ мэць, лат халтамба тохоламбавыдоʼ. Хусувэхэд сиддоʼ лекарˮ вэдепавыˮ, мядотоʼ мюй таборцявамʼ манэˮсармыˮ, сенз ӈэвамдоʼ лэтрамбавыˮ.
Нядаӈгарадʼ няна илена Окотэтто Светлана Ходевнамʼ 1960 поˮ пиркана ӈэвы сероˮ нямна хонрамбивась. Пыда небяюта, нисяюта илеˮми тензебтесь: «Хане яхататоʼ пуняʼ мюсенаˮ ханенаˮ Сандяʼ яхаʼ хэвхана ӈобтʼ ӈэсоӈгасетыˮ. Ӈопой яхана мале сян мядˮ терˮ илесетыˮ. Няръяна мядмʼ мэтаˮ ӈобтикы таняʼ ӈэсосетыдˮ. Поӈганандоʼ ненэцие тохоламбада мэсетыˮ. Газетахат едэй юне толабасетыˮ, кино ӈадимдембасетыˮ. Нисями тамальӈгана пидтеˮмямда падаркана падыба тухусь. Луцаʼ вадавна лахана пирӈадась. Тикыʼ хавна ӈысмаˮ вадамʼ, пякоˮ вадамʼ ӈаниʼ теневадась».
Ти, таремʼ Ӈэрмʼ яхананаˮ едэй иламʼ сертабадаˮ манзаямдоʼ нерняриʼ пэрмэдоʼ.
Галина Окотэттоʼ падвы
