Няръяна Ӈэрм
Пыдаваʼ пирˮ
Хорˮ ирыʼ юкад вата самлянзимдей яляхана ӈопой сава няваˮ ӈарка сояˮма ялямда мэˮӈась. Хатяко Мэйкович Езынгиʼ сиˮив юˮ самляӈг поданда хаясь. Яʼ малʼ няна нюмда ехэрана яӈгу. Сита сававна теневаˮ. Иланда ямбанʼ янда едʼ сертавэда ӈока.
Маняˮ газетанаˮ терӈэ сита ӈобтикы хомбасетываˮ, лаханако няцетываˮ. Пыда ёльце вадамʼ теневана ненэцяʼ, падыбадинаˮ ӈобӈгэвʼ толабасетыда, сомбоковна манэсарцетыда. Ханяӈэхэна ӈамгэхэв вадаʼ харамʼ юрбат, няданда хонрабат сяхариʼ вадада хамэдёсеты, хэтувндада ӈобˮ танясеты. Лаханабта тидхалё лахана. Хэтвэда минаць яханда теберӈа. Табекохота хибяриˮ хибяˮ инзелеˮ.
Хатяко Мэйкович 1950 похона соявысь, хойʼ няна вадёданвысь. Мята терˮ ты пэртяˮ, ханенаˮ ӈэвыць. Выӈгы иландʼ нюдя ӈэдаханда торомбэй. Ӈадьбята ненэй ненэциеˮ илаӈгана ӈамгэмʼ ханзерˮ савумда, несэймда таравахад ӈобˮ теневавы. Илнаˮ саирмʼ нерняʼ минреванда еˮэмня, нида нядабаванда еˮэмня нисяхаюта-небяхаюта табековна тохолкованзь хэвы. Яр-Саляʼ школахана, училищехана тохолкоˮманда пуд армиянʼ хэсь таславэдась. Пуна яханда пуняʼ товы, Ямальской районхана ӈэдаˮ партияхаˮна манзара пэвыˮ. 1978 похона Новой Порт харадʼ депутатˮ Совет ӈэвахана мэнаӈэ тэравэдоʼ. Тикэнда пуд «Ярсалинский» нюбета совхозхана зоотехникӈэ, ӈарка зоотехникӈэ таравы. Тарця сертʼ Тюменьʼ няна тохолковы, 1983 похона малевэда.
Янда терˮ иламʼ савумдамба варемда мэˮмы. 1989 похона Ямальской райисполкомʼ ӈуданданаӈэ тэравэдоʼ. «Ямал-нюˮнаˮ я!» Ассоциациямʼ ӈадимдембавандоʼ мальӈгана ӈаниʼ ёльце нядаӈговысь. Тамальӈгана ӈэрмʼ терˮ илʼ саць тоенавы, таславанда серˮ ӈока ӈэвы. Ӈадьбята малʼ ӈобтʼ маˮлёхоя, ӈопой ныхымʼ мэкая ты пэртиˮ, халямʼ хадабадиˮ, ханениˮ серо тасламба пявыˮ. «Организация»доʼ 1989 поход таня. Нюртей нермпэртядоʼ Сергей Николаевич Харючись. 1992 похона Ассоциациямʼ Хатяко Мэйкович няˮмадась.
Округнаˮ Государственной Думаʼ няхарˮ созывʼ депутатӈэ тэрабавэдоʼ. Янаˮ ӈэвахы табекомʼ, илаӈгана тарана вато падыба нядаӈговы. Ненадовна тыˮ пэртиˮ едʼ ӈэда ватомʼ тидхалембавы. 2004 похона Ямалхана иленаˮ ненэй ненэциеˮ илаʼ саирмʼ лэтрамба тараваʼ нямна диссертациямʼ падвысь. Социологической наукаˮ кандидатӈэ толы. Тикыʼ хавна пэрмы манзаяда ӈулиˮ ӈока, вадеˮмыни тамна пеляридоʼ ӈэӈгуˮ. Янаˮ едʼ ӈарка таромʼ хаˮаврамбаванда няюʼ хуркари ненадумдаˮми падро, «За трудовое отличие», «За верность Северу», «За вклад в развитие Законодательства Ямало-Ненецкого автономного округа» медаль няˮмась. Ямалʼ ненадо ненэцяӈэ толы.
Тедаʼ пыда тамна манзара, Ямальской районʼ ӈэвахана мэна ервʼ табекодаӈэ тара. Хусувэхэт хойʼ няʼ мюсертахаˮ тэворӈа. Тандаяʼ манзара пэвы иландʼ тидхалемби. Табековнанда тохолко ханˮмы ӈока. Ӈамгэри тасалковаˮ, пирдырмаˮ ӈэваʼ ёльцяӈгана сита ниˮ юрыбюˮ, ханяри ханзь пэрӈадоʼ. Мядʼ терсавэй, пухуцянда няʼ тет нюмʼ вадавэхэʼ, нюдиʼ малʼ тохолкоˮмидоʼ таняˮ, манзаясавэйˮ, ӈацекэсавэйˮ.
Сояˮмаʼ ялянда едʼ, маняˮ газета терӈэ, нянда сямянхат сава вади ӈэдарамбиваˮ: «Хатяко Мэйкович, сензанʼ ӈаˮ, мятʼ терˮ сензˮ ӈэяˮ, манзаяр нерняриʼ миӈая, илаӈгананд хуркариˮ илекаˮ серˮ таняяˮ. Юнар янаˮ тиӈгывна етриʼ ядэрӈая».
Анна Яптикʼ падвы
