Няръяна Ӈэрм
Саляӈгарадʼ сояˮмаʼ яля
Вэбаʼ ирыʼ юкад вата няхаромдэй яляхана Саляӈгарданаˮ ӈарка сояˮмаʼ ялямʼ мэˮӈаваць. Тет юрˮ няхарˮ юˮ поданда хаясь. Тикыʼ няюʼ ненэциеˮ еˮэмня хуркариˮ мэкад ӈавэ сертавыць.
Ӈавнанда нюдяко хардако ӈэвысь. Сидя хэвувнанда сайноловаʼ мядʼ мэйраˮмахана мэйрёвысь. Обдорскмʼ нюбеˮмысь. Тиканʼ тодоˮ яхат купецˮ явна ядэртаˮ сармикˮ хоб тэмдаванзь турмыць. Тад пуна Саляӈгардаӈэ нюмдевэдонзь. Ӈэрмʼ терӈэ иринанаˮ-хадананаˮ таняʼ тэхэˮна мюсе тэворˮмыˮ. Ханесэйтоʼ хоб тэволавыˮ. Сайнормаʼ поˮ мальӈгана ӈобтаремʼ таромʼ хаˮмолавыˮ. Халэ, ӈамзи, тыˮ хоб наӈэдя мюдӈэ тэврамбавыˮ.
Тедахавʼ Саляӈгардаваˮ ӈарка паской марӈэ тара. Похоˮ етриʼ яӈгамдамбидоʼ. Ӈока яӈорэйʼ ӈэдаˮ мядоʼ хусувэй поʼ сертабидоʼ. Сямян ӈамгэда таня. Хуркариˮ ненадо мэлви, ядэлави манэць пирˮӈаваˮ. Хэбидя яляʼ едʼ тодоˮ мэлвахаˮна хуркари ӈавэ ӈадимдембиць.
Ленинʼ нюмгана нюмдевы ядэлавахана манэˮманда ӈокась. Ӈацекыˮ еˮэмня сянакулви, падтаӈго мэлви сертавыць. Сёётанаˮ хыноˮӈаць. Ӈарка маркат товыˮ таранаˮ, илека ӈавэ ӈадимдембадаˮ ӈокаць. Мирдатнаˮ мелˮмана сертавыˮ ӈамгэридоʼ мирдапиць. Поӈгадандоʼ Анастасия Лаптэймʼ едтедамзь. Сэдора, мелад манзаямʼ пирˮмада таминда ӈадись. Сэдвыˮ паскойˮ ӈамгэрида тольʼ ниʼ лехебтавыдась. Пыда таремʼ лаханась:
– Мань Пэʼ хойʼ няд ӈадмʼ, теняна тодамзь. Хэбидя яляхаˮна етриʼ турцетыдмʼ. Тедаʼ пенахат сэдвыˮ тапочкы, буркы, тамна ӈани ӈамгэри мирдапидмʼ. Мивыˮ ханакоциниˮ, паӈгалмы тынзяӈониˮ таняˮмаˮ. Тикыниˮ мирдаманзь тэврэйнась. Тедаʼ яляʼ ямбанʼ тэмдорманзь туртаˮ таняˮ. Неʼ ханакоцямʼ, ӈодяко нимʼ, сянакоци ханэйдонзь.
Ӈани ӈопой мэлвахана тодоˮ тэнзˮ сяйʼ хыдиˮ выставка танясь. Мале сян сэрˮ синдˮмяхана синдавы тольˮ ниʼ ӈабтавыдонзь. Маниебˮ сэвˮ пенаӈгаць. «Фестиваль чая» нюбета пирдыма миӈась. Мядондаˮ, сырманзь товыˮ хуркариˮ сяйˮ тэнз хорпиць. Сямянхат ӈавыдоць сертавы сяймʼ, сяйʼ хыди тэрабиць. Ӈопой ӈармбэй не Наталья Вануйтиʼ таремʼ лаханась:
– Мань нянани «Иван чай» саваʼ тоˮолха. Ненэй ненэцяӈэ тарця ӈавыдмʼ теневаваˮ. Хусувэй таʼ мяˮни терˮ няʼ сертабасетываˮ. Нюртеˮэʼ маˮласетываˮ, пунаʼ тикынаˮ тырабтамбасетынаˮ. Тюку поʼ таремʼ нись еревˮ. Мань париденя ӈавыдота сяймʼ харвабтадмʼ. Тедаʼ тиʼ, Иванʼ сяймʼ тэрадамзь. Ӈанихивˮ ӈавыдодоʼ хуркариˮ. Падармʼ ларасакоʼ мюʼ ӈэдаравась. Тайкуʼ ӈабтярмыˮ хыдякоцяхат солотоймʼ тэраӈгудмʼ. Ихиняни няхатата мэкад. Пирдыртиˮ поӈгад ханяӈэдоʼ нерня хаˮмаӈгодакы, тедариʼ пунси. Тюку яляваˮ сававна мэˮӈаваˮ. Харданаˮ терˮ сензˮ ӈэяˮ. Хусувэй ӈамгэдоʼ таняя.
«Геолог»ʼ хэвхана сырманзь товыˮ ӈокаць. Ӈарка сценаʼ ниня хынотахаˮ, таранахаˮ сырӈаць. Пирдыртаˮ помнандоʼ сянакуць. Мэбетеˮэˮ ныхыдоʼ хорпиць. Саӈговотаˮ, тоенанаˮ ӈамгэри илыбиць. Ту хабтабадаˮ, ненэциеˮ маяӈгад лэтрамбадаˮ теневабцодоʼ, тохолкова ӈадимдембиць. Ӈацекыˮ манэˮмандаӈэ еся ханодоʼ, манзаяханатоʼ таранидоʼ тэвравыць. Ненэцяˮ нютоʼ няʼ мюндоʼ тюӈгаць.
Ханярина, тодоʼ ядэлавахаˮна хэбидя яляʼ едʼ манэˮлабтавандадоʼ ӈокась. Манзаяʼ няюʼ тохолкоди тохоламбада Нина Михайловна Егерь тарця вади хэтась:
— Мань Саляӈгардаваˮ ӈулиˮ мэнев. Ӈани марадˮ тоˮолха ни ӈаˮ. Тюкохона нюни вададамзь. Мале ӈока поʼ манзаямʼ тохоламбаваʼ мякана манзарадмʼ. Тохолкодиниˮ, тохолавыниˮ ӈокаˮ. Харданаˮ терˮ сензˮ ӈэяˮ, сававна илеяˮ. Нюкцидоʼ вадабаяˮ.
Пэвсюмяхаданда хынотахаˮ сырӈаваць. Россиянаˮ тиӈгэвана теневанаˮ сёётэйˮ ненэцяˮ сёдоʼ хэӈгадтаць. Марадʼ терˮ малʼ тикан маˮлёвыць. Ӈэʼ тансянда яӈгусь. Тюменьхад товыˮ ту няˮамба таранаˮ теневабцодоʼ ӈадимдембиць. Пуна «световое шоу»мʼ маниеваць. Нумʼ няʼ ӈока дронмʼ ӈэдабтаць. Тодоʼ тэнзˮ тудоʼ ялкабтырӈаць. Хуркариˮ падвыˮ ӈамгэ падтамбиць.
Ненадо яляхаˮна таранаˮ нермбэртяˮ хусувэй поʼ варемдоʼ мэˮӈаˮ. Сямян ӈамгэмʼ тасламбиˮ. Саляӈгарданаˮ сояˮмаʼ ялямʼ сававна мэˮӈаваˮ.
Руфина Окотэттоʼ падвы
