Сёбар’’ ӈацекы’’ нися | «Красный Север»
0°C

Няръяна Ӈэрм

Сёбар’’ ӈацекы’’ нися

Мале ӈока’’ по’’ тяхана Панаевск’ хардан’ Сергей Дмитриевич Белов манзараванзь тось. Пыда иланда ямбан’ ӈацекы тохоламбадаӈэ тарась. Ӈэрм’ тер’’ сёбар’’ сянакова 1987 поход минресь.


Таӈок’’ по’’ ямбан’ тохолавыда ёльце ӈока. Ӈацекыда район’, округна’’, Россия’ тиӈгывна ӈэда’’ пирдырмаха’’на вырэй’’ ӈэсеты’’. Яна’’ ханяримна ядэланида ӈобкад’ нерняна мэсеты’’. Ӈацекыда нюдрев’ пэрцетыда. Ӈадьбята сиддо’ вадавы нисямдо’ тедалахана тенедо’. Няданда намдавы’’ табекудо’ ӈани’ нидо’ юрыбю’’, тев’ ёльцянд’ нёдэйдо’. Ӈэто’ ни’ ӈабтавыда тянё ни ӈа’’. Ханяӈыда мале ӈарка ненэцяӈэ хаяць. Тарем’ ӈод’’ ӈахат пявы серто’ нидо’ хаебю’’, тамна нерня’ минредо’. Харто’ индо’ сер’ Ты пэртя’’ сянакова’ яляхана пирдырӈа’’. Сензувна илевандо’ е’’эмня пыхыдадо’ высылпи’’.

Тандая’ нянанда лаханаковани мальӈгана си’’ми таминда тумдась. Манзара’’мида хайна вадець пяйдась:

— Панаевскан’ 1981 похона тэвываць. Нерня воспитательӈэ тарадамзь. Пуна ӈобӈгуна округна’’ ӈэрм’ тер’’ сянакубц’’ сёбар’’ школа’ ӈудандана Геннадий Сысолятин’ няни ма’’нив’’: «Северное многоборье»м’ хардахананда’’ пявы ӈэява». Тамальӈгана яӈга сёбар’’ мэлва’’ я’’ яӈгу’’нисям’’, илма’’ тояна’’нисяв. Ӈаводана 1983 похона сидя яӈорэй’ ӈэда школам’ нэць. Таняна спортзалда, хусувэй ӈамгэда танясь. Тасалко’’ма’ пуд 1987 похона ӈэрм’ тер’’ сянакубц’’ тэнзо минре пядамзь. Воспитатель’ манзаяхад несэй серт’ лабцейваць. Тамальӈгэхэд сёбарли тохоламбидм’. Тюку по’ манзара пэ’’мами няхар’’ ю’’ хасава ю’’ поӈэ ханда.

Тохоламбавыда мал’ тенейда

Няданда хонаркудамзь: «Тохоламбавы’’ ӈацекыд тенеяд? Россия’ латдавна нерня’ хибядо’ ереберца’’?» Пыда ма’’нисяв:

— Ханян тене’’. Нюртей тохоламбвэсавэй’ тенеян. Ӈули’’ нюрте’’э’ тидхалемба пявыни тиць: Александр Ламдо, Валерий Пырирко, Виталий Тайбери, Геннадий Лаптандер, Яков Сэротэтто, Борис Сэротэтто, Николай Лаптандер… Пуна тохоламба пявыни Илья Хороля, нюдяко няхаюда Всеволод няби Игнат. Малмбой’ вадець пяхаваб’’, тикэри’’ вуни’’ ӈа’’. Валерий Пырирко сидя’ нерня’ ха’’морӈась. Владимир Салиндер, Илья Хороля «Мастер спорта России» нювм’ мэ’’ӈаханзь. Мале сяндонзь. Округ’ тиӈгыхывавна неновна ӈокасей. Сава ӈуда’ терси’’ ӈоб’’ вунисятыва’’ тур’’. Ӈацекэри тохоламбварими мась ӈэсеты. Ӈани’ манзаям’ пэрць нисетыдм’ товор’’. Ӈобӈгэв’ пирдырмаха’’ ядэрцетыва’’. Ӈавна яра’ ирыхыд пэсь хусувэй иры’ пирдырма’’ ӈэсеты’’. Ӈацекы’’ харбёць. Хусувэйдо’ ӈаркамбой пирдырман’ еремян, несэй харадм’ манэ’’ман харвась. Санарць, яркула, сюрберць варемдо’ мэ’’ӈаць. Пудана’’ похо’’на несэй’’ секция’’ ӈадиберць пэйдаць. Ӈоб’’ ирсу’’ минзету’’ним’’. Хибя ханя’ харва таня’ хан’’ӈась. Ӈадьбята няни турта’’ тянёмяць. Сидя мандалкавм’ ма’’ламбасетыдм’. Ӈокханда няхар’’ юкад васаркаць. Теда’ ӈод’’ ӈэрм’ тер’’ сянакубцха’’ пыхыдадо’ тохоламбван’ харвана’’ таня’’. Округ’ тиӈгывна тарця’’ сёбар’’ ӈокамдана’’. Хусувэй нюдяко хардахана яӈга тоходана’’. «Рекорд»до’ ӈобтикы янамбовна вадёдана’’, ӈобӈгэв’ нидо’ нертемби’’.

Тамбирувнанда манзаямда тид’’ минреванда, мэневанда, сёбар’’ ӈацекы вадаванда няю’ Сергей Дмитриевич «За вклад в развитие Ямала» ӈарка ненадумда’’мам’ ня’’мась. Ненадумдавамдо’ намда Ӈытарми’’ Саля’ терӈэ маня’’ ёльце маинаць. Тюку хардахана сита ехэрана яӈгу, ӈацекэсавэй’, ӈармы ненэцясавэй’ теневава’’. Пивна ядбата хусувэй хибяхана тороватсеты, няндерси’’ ӈэдарамбдада яӈгосеты. Мал’ ненэцяӈг’’ тэясеты.

Небой по’ ӈарка пэвдей ирыхыд Сергей Дмитриевич манзаямда маледась. Теда’ инда сер’ нылана.

Автор: Анна Яптик’ падвы


2

0

0

3

0

0



Темы