Школандо’ ӈарка яля | «Красный Север»
0°C

Няръяна Ӈэрм

Школандо’ ӈарка яля

Ӈыд’ харад’ тер’’ хор’’ иры’ юдимдей яля’ школандо’ соя’’ма’ ялям’ мэ’’ӈаць. Ӈокханда мале хасава юр’’ по’ ямбан’ няхар’’ ёнаркад вата ӈацекы’’ таняна тохолковамдо’ ёльцевы’’. Ханяӈыдо’ яна’’ тиӈгэвна юнета ненэцяӈэ хэвы’’. Лекар’’, сёбар’’, паднана’’, ӈарка учёной’’, тамна ӈани тарана манзаи минрена’’.


НЕВХЫ ИЛАНДО’

Падаркана школандо’ ӈадиво’’ма 1922 поӈэ пады. Тамальӈгана Ӈыд хардаӈэ яланда ӈопойри пя харад, мале сян ненэй мядико’’ толёвы’’. Ӈацекы тохоламбадаӈэ падарм’ теневана луца таравы. Ямбка’’я толь’ тяхана самляӈгри ӈацекэця’’ ӈамдёвы’’, повнато’ яӈгавы’’. Толь’ ӈопой хэвхана — ӈули’’ ӈамгэхэртм’ ехэрана’’, няби’ няюна — хаця теневана’’. 1934 похона нюдя ӈацекы’’ е’’эмня школа-интернат ӈадимы. Ервданда Раиса Павловна Мурашкина ӈэвы. Юкад вата сидндет ӈацекэдо’ тохолковы. Вы’ тер’’ ненэцяӈгат сямянхат нерденаӈэ Салиндер Засима тохолко пэвы’’.

Таӈок по’’ ямбан’ школаханандо’ ӈока’’ юнета’’ ӈацекы тохоламбада’’ манзаравы’’. Поӈганандо’ Михаил Иванович Спрынчан’ нюм’ пили’’ сосеты. Хибярим’ хонрабат сава вадари намдаӈгун: «Етри’ нянана’’ мэсеты. Урокана’’ пуд ӈани’ сита няць ӈамгэхэби сертабасетыва’’. Ненэй вадавна лахана няцетыва’’. Ӈули’’ инда лата ненэцянзь». 1999 похона пыда нюмгананда школамдо’ нюмдевэдо’. Тюку илаӈгана ӈацекы’’ тохоламбада’’ ӈахат сер’ сава нермбэртядарев’ тохолкова’ серкана латака’’я сехэрым’ лекабтамби’’.

ЕДЭЙ ШКОЛАДО’

Теда’ сидя юркад вата тохолкодадо’, поӈгадандо’ мат’’ ю’’ интернатхана илена’’ ӈацекы’’. Небянадо’, нисянадо’ — ты пэртя’’, ёртя’’. Наре’ няд товы’’ ӈани’ таня’’.

Сомбовна тохолковандо’ е’’эмня хусувэй ӈамгэдо’ таня. «Точка роста» нюбета яханандо’ урокато’ пуд ма’’люрцеты’’. Нерняӈы илаӈганандо’ тараванда мутры тохоламбасеты’’.

Ӈаркамбой’’ нидо’ ненэй манзаи сертаба тоходана’’. Ӈавар пирембада’’ ненэйвана хуркари’’ ӈавыдота ӈавар пиремби’’. Нюдя ӈацекы тидхалембадаӈэ тохолкода’’ нюртей, нябимдей классаха’’на мэна’’ нидо’ мание’’, сянакултамбидо’, падна, толаӈго тохоламбидо’. «Слесарь-сантехник»ӈэ тараванда’’ ӈобтикы ненэй илаӈгана мэ’’манда теневабцодамдо’ хомби’’. Школа’ пуд яӈга падраком’ ня’’маӈгу’’, тикаханандо’ хурка манзая’ тэнзм’ ня’’амвадо’ падвы ӈэӈгу.

Интернатхана хонё лохото’ мюй’’ ӈули’’ сава’’, хусувэй ӈацекы харта ва’’авда, ӈаворикута ӈэсь яда таня. Тикы’ хавна пэвсюмя’ няна сяянзь харвабато’, яӈга ӈолаваханандо’ ӈорцеты’’. Харто’ мяканандо’ иленарха’’.

НЕНАДО ЯЛЯХАНАНДО’ ӇОБТ’ МА’’ЛЁВЫ’’

Ненадо ялямдо’ мэ’’манзь ӈарка’’я актовый зал’ мюня ма’’лёвы’’. Ва’’лёй нито’ е’’эмня сава вади мэ’’мы’’. Тикы’’ — «Юнармия»хана мэна’’, «Движение первых» серо минрена’’, «Добро.ру» нядаӈгода’’, Севастопаль’ няю’ ӈэдалёрмы’’, Нядаӈгардахана Ты пэрти’’ пирдырмаха’’на мэвы’’, ненэй вадавна ӈэда олимпиадахана паднавы’’.

Неноховавна сава ненадумда’’ми ӈока по’’ ямбан’ ӈацекы тохоламбавы’’ ӈарка нидо’ ня’’амвы’’. Юлия Икловна Вэлло, Того Валерий Евгеньевич, Наталья Васильевна — пыдо’ нюбедо’ Ӈыд’ тер’’ мал’’ теневыдо’.

«Юлия Икловнам’ няд’’мяць ненэй вадава’’ тохоламбасетыва’’. Ныланавана’’ мальӈгана сидна’’ ӈани’ нисеты юрыбю’’. Тамальӈгана телевизор’’ тандая’ ӈадимяць. Интернатхана тарця мутрава’’ яӈгусь. Лаханакодава’’ манэ’’манзь мяканда хэсетыва’’. Ӈули’’ сомбовна «Карлик Нос» нюбетам’ тенедм’. Ӈухукодрев’ сидна’’ ӈабтасеты, ёльце савась. Мякананда хар’’на’’ мяканана’’ мэнарахаваць. Тамна «Суляко» ансамбльва’’ танясь. Юлия Икловнам’ луци нева’’ Евдокия Владимировна нядабасетыда, баянхана сянакосеты. Тарем’ сидяӈэ сидна’’ сё мэць тохоламбихинзь. Ненэй вадавна, луца вадавна хыноцетыва’’. Паской панэраха имбытадва’’ Саляӈгардахад «Сёётэй Ямал»‘ тер’’ ӈэдабтавыць. Тикы имбытадо’ пон мэйнаць. Валерий Евгеньевич падтаӈгова’, черчение’ урокана’’ минресеты. Ненэй ненэця’ ӈэвамда ӈули’’ савуцетыва’’. Нисяда — Евгений Григорьевич — сайнормы ненэць’. Мято няръяна нумгыкоцяхана ненадумдавэсь. Мал’’ теневаваць: «Тюку мякана сайнормы ирива’’ иле». Пионерӈэ нядаӈгованзь ядэрцетыва’’, лахана няцетыва’’. Наталья Ивановна тэнзувнанда луци не, английской вадам’ сита няд’’мяць тохоламбиваць», — Надежда Хорэли (Пандо) лахана. Пыда школам’ ӈыхы 1995 похона ёльцевэда. Теда’ Яр-Саляхана иле, таняна «Доверие» центрхана манзара, ӈармы ненэцие мание. Сита тотрев’ ӈарка яна’’ тиӈгэвна Ӈыдхана тохолковы’’ ӈока’’.

Школандо’ хасава юр’’ похона ӈацекы’’ сидто’ тохоламбадито’ ня’ етри’ нерняри’ сырӈа’’. Хусувэй серкана ва’’лёй’’. Е’’эмнандо’ сямянхат лимбика вади мэ’’ӈава’’. Мань, паднанаӈэ, ӈобтикы Ӈыд’ школахана тохолкурӈадамзь. Сидна’’ тохоламбавына’’ нянана’’ етри’ сава’’ ӈэсеты’’. Ихинани хусувэй ӈамгэм’ теневанарахаць. Тарем’ пили’’ ӈэя, теда’ тохолкода’’ ӈани’ тарем’ ибедорӈая’’!

Галина Окотэтто’ падвы

Сидяӈг’’: Л. Артеева’ ӈэдабтавы’’

Ӈыд’ школа Михаил Иванович Спрынчан’ нюмам’ мэ’’ӈа


0

0

0

0

0

0



Темы