Тубкамда ӈахаˮ мовы | «Красный Север»
0°C

Няръяна Ӈэрм

Тубкамда ӈахаˮ мовы

Носиндалаваʼ ирыʼ 12-16 яляхаˮна Хабаровск хардахана ӈэрмʼ терˮ сёбарˮ сянакуць. Таняна Россиянаˮ Кубокмʼ матопиць. Юкад вата сидя яхад ӈэдаˮ сидндет юˮ ӈопой ненэцяˮ ӈобтʼ маˮлыць.


Нямыхы округнаˮ Кубокʼ едʼ сававна пирдырмыˮ, тэравыˮ нинаˮ ёльце варемдоʼ мэˮмыˮ. Пыдоʼ сямянхат мэбеˮмыˮ, Ямалнаˮ командамʼ нюртей янʼ хаˮавравыˮ. Нябимдейˮ тёняӈы хабиˮ яʼ терˮ ӈэвыˮ. Няхаромдэйˮ — Якутияʼ няд ядэртаˮ.

Юрий няби Сергей Лаптандерхаʼ ӈаниʼ ваˮлёйвана яркулавэхэʼ. Нюртейюмʼ тюрамда 224 мэваʼ яркавэда, нябиюмʼ — 177. Тикыʼ хавна Юрий ӈока ханмʼ санавы. Сянаковыˮ хасевˮ поӈгана нерде. Артём Окотэтто няданда ӈодьˮ хаёвы.

Сюрбермахана, ярколавахана Эдита Ламдомʼ ненадумдавыˮ. Юлия Молодых 500 ханмʼ санавы. Эдита — 346. Неˮ поӈгана Юлияхад вата ӈобʼ яӈговы. Эдита ӈобтикы нита тюˮуʼ еремы. Ӈопойри немʼ нерняʼ ӈэдарабтавы. Ӈопой яхад няхарˮ яӈорэйʼ санармахана Ненецкой автономной округхад ӈэда ӈахаˮна тирць хэвы. Тубци моёпадиˮ неˮ поӈгана хабиˮ яʼ тер тубкамда ӈахаˮ мовэда — 141,40 метраʼ хунанʼ. Хасевˮ поӈгана маняˮ янаˮ тер Виктор Сегой 276 метраʼ хунанʼ мовэда. Пыда ӈэрмʼ терˮ сянакубцˮ Россияʼ рекордмʼ мэвы. Тандаяркаʼ сита торомдадамзь, няданда хонаркудамзь:

— Пирдырманʼ ёльце паромба хамекудамзь. Нямэхэна округнаˮ Кубокмʼ пэрманаˮ мальӈгана хамековдавэй сянакудамзь. Тюку поʼ нараʼ ты пэртиˮ Сянаковаʼ ялянʼ тодамзь, пирдырць пэˮмами ти. Няхарˮ поˮ Москваʼ няна иледамзь. Таняна сюрберцетыдмʼ, ныхыдырцетыдмʼ. Тамальӈгана тубкахавмʼ ӈобʼ нидамзь моёпюˮ. Тедаʼ сидя районхаʼ едʼ пирдырӈадамзь. Тубкахана Пуровской районмʼ нерняʼ пэрӈадмʼ. Ӈаниˮ тэнзˮ сянакубцхаˮна — Тасуʼ ямʼ. Сиˮми сяхаӈгавʼ тохолавэми — Григорий Васильевич Окотэтто. Тедахавʼ мань харˮн хамекосетыдмʼ.

— Тубкамʼ момбавахана харада хурка? Сямянхат мэбетаӈэ хэсь пыхыдамд тасламбасар?

— Яӈга таславы, енеˮмы явна мось тара. Тикы янд латдада 50 метраʼ хун ӈэӈгу. Ӈобʼ тидˮ мюмнанда тирць ханда. Хэвнямна хэбˮнанда моˮмар ни толёдˮ. Мань хамековами тарця ӈэсеты. Юˮ мовахана 200 метраʼ пиркад тянё ӈэбта ни тараˮ. Таремʼ нибта еревˮ, мякани ныланаванзь хэсетыдмʼ. Тад хуняӈы яляхана тутан. Ялэхэˮ пыхыдамд тохоламбаӈгур. Мале ӈахакуйˮ похот тубкамʼ моёпа пядамзь. Тидхалеӈгодани няʼ 2019 поход тубкамʼ моёпавахана ваˮмамʼ несэймдаванʼ харваминзь. Хусувэй поʼ выдаӈгадамзь. Ӈабцаквата ӈулиˮ мэненами — няхарˮ мэваʼ ӈопой яхад санарма. Нямэхэна ӈодьˮ округнаˮ рекордмʼ хацядамзь мыˮ. Хабаровскʼ няна ӈаниʼ яˮавла санарць тосадамзь. Санаˮмами тянёсь. Нумʼ вэсако тубкамʼ моёпавахана сиˮми нерняʼ мэсь тасла. Таремʼ еремяханда нидамзь тосаˮ. 190 метраʼ пиртʼ мось тасламбивась. Нюртей моваханани — 245 метранʼ хаˮмыˮ, пуна — 257. Пуданами ёльце сававна таслахая мовась. Ти, 276 метраʼ пиртʼ тэвыˮ. Иʼ ядэрабцохона тарця харвабцоми етриʼ танясь. Матˮ поˮ ямбанʼ тэвадавась. Сёнзяни мюня ӈарханда маймбидамзь: «Ӈабцата мэв, мэмиʼ, мэваˮ!» Нидамзь пунрюˮ. Тедаʼ ӈодˮ пунрёдарахадмʼ нидмʼ ӈаˮ. Ненадовна сейхад минда вади Григорий Васильевичанʼ ӈэдарамбидмʼ. Сиˮми сёбарӈэ сертаванда хавна сиˮми иландʼ тидхалемби. Пыда табекуда ӈобӈгэвʼ нёдэян. Сэвниˮ хайласавэй хацядамзь ханьˮ. Маймбавами вадахаˮна хэтваʼ тоˮолха ни ӈаˮ. Харвабцомʼ мэˮмарихиданда ненэцяʼ хамэдамбида: «Мань сямянхат мэбета сёбарадмʼ».

Ямалнаˮ терˮ ӈанихитатоʼ яˮавлавыˮ. Ехэрана яхад ӈока медальмʼ, кубокмʼ тэвравыˮ. Пыдоʼ варемдоʼ мэˮмаханандоʼ янаˮ юнмʼ ӈармдамбиˮ. Маняˮ нянанаˮ мэбеˮмадоʼ ӈаниʼ ёльце сава.

Автор: Анна Яптик

Сидяӈг: Виктор Сегой’ тавы’’


0

0

0

0

0

0



Темы